СКАКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Робити стрибок, стрибки; стрибати. Приклади

Скаче, як теля на мотузку. (прислів'я)
Та й мордувалося ж скажене бісеня! І скаче, і тупоче, і по землі качається. (Марко Вовчок)
Василько підігнув праву ногу догори, голову перекривив на лівій бік і скакав на лівій нозі. (Л. Мартович)
Пси побачили пана.., скачуть на груди. (М. Коцюбинський)
Коники зелені скачуть у траві. (В. Сосюра)
По берегах і корчах ситнику й кінської м'яти вигрівалися жаби і скакали з плюскотом у воду. (Н. Кобринська)
– Чим же ви докажете, що її так дуже кохаєте? – Чим же вам довести? Не скакати ж мені з оцієї кручі в море! – сказав Ломицький. – Скакайте, то пойму віри, – сказала Марта Кирилівна. (І. Нечуй-Левицький)
– Вона плигнула за борт. За нею поспішив і я. Ми швидко залишились позаду брига. Люди скакали з нього в море. (Ю. Яновський)
“Я ска́чу на коня, жену й жену без тями, Почерез поле й ліс, через яри та ями!”. (І. Франко)
Через низький тин усі собаки скачуть. (Номис)
Пробігає лис голодний, Через пеньки скаче; Аж слухає: десь ворона На гілляці кряче. (С. Руданський)
Скакав [пастух] за неслухняними телятами босими ногами через рови. (Л. Мартович)
Невблаганні садові пірати – хлопчаки – падали з яблунь, скакали через огорожу й тікали. (О. Довженко)
Скакали поліняки на тендері, різав у обличчя вітер. (В. Еллан-Блакитний)
В кутах хати все дивніше і раптовніше [раптовіше] скакали .. чорні тіні. (Г. Хоткевич)
На верболозах скакали рожеві відблиски багаття. (Григорій Тютюнник)
Зблиски червоних спалахів скакали плямами на їхніх блідих обличчях. (О. Гончар)
Сідаємо на підводу і з головоломною скорістю спускаємось з гори. Нічого не можна роздивитись. Дерева тільки скачуть і крутяться за тобою, перед тобою. (М. Коцюбинський)

Роблячи стрибок, стрибки, переміщатися з одного місця на інше, просуватися далі. Приклади

Тепер доводилось скакати з каменя на камінь, що були розкидані по дні Боровиці. (І. Нечуй-Левицький)
Несе, було, на гору відра з водою стара, убога жінка, а за нею чорнявий обшарпаний хлопчик скаче, – чи пізнав би хто Олександру, багату козачку, пишну дівчину? (Марко Вовчок)
Олекса Безик виходить з свого подвір'я, за ним по болоті скаче дітвора. (М. Коцюбинський)
Це місце має красу щиро ідилічну .. Вода блищить на сонці; скачуть хвилі по каменях та навівають тиху задуму... (І. Нечуй-Левицький)
Набравшись води дощової, Буйно з узбочин гірських течією могутньою рине [струмок] І у долинах реве бистриною, по спадинах скаче. (М. Зеров)
Зеленкуваті очі скакали в нього, як жаби понад болотом. (М. Коцюбинський)
– Доброго дня! – по-дорослому вітається він, переступаючи поріг, а очі його так і скачуть по кутках, все помічаючи. (Є. Гуцало)
Вона нічого не могла зрозуміти: думки й гадки скакали у неї в голові. (М. Коцюбинський)

Різко коливатися. Приклади

Іван Іванович теж сидів, наче хмара, й не підводив голови від приладу. Сьогодні в нього щось не ладилось: стрілки скакали, корегувати було трудно. (П. Автомонов)
Він тільки тямив, що .. він біжить і чує довкола великий тупіт ніг, і чує у грудях, як скаче серце. (М. Коцюбинський)
У старого серце скаче, Наречена гірко плаче: “В монастир піду я краще, Ніж вінчатись напропаще [напропале]!”. (М. Рильський)
З голосним плачем вона упала в крісло, а він дивився на її плечі, що скакали в риданні. (М. Коцюбинський)
Ціни скачуть.
Температура скаче.

Бігти навскач, з великою швидкістю (про коней). Приклади

Злякана коняка, згубивши хазяїна, несамовито скаче полем. (Панас Мирний)
Вже кінь скаче на луки, чавить копитами траву, аж бризкає із неї сік. (Григорій Тютюнник)
Перехрестився неборак, Коня найкращого сідлає І скаче в Київ. (Т. Шевченко)
Гайдук скакав, злившись в одне з конем. (П. Панч)
Скакав по вулиці звощик [візник], і гнався за ним гуркіт коліс, як божевільний... (М. Коцюбинський)
Як на морях кораблі безвантажні, хисткі і непевні, Мчать і гойдаються, вітрові й хвилям скоряючись буйним, Так і легка колісниця без Бога-керманича скаче, І підкидає візницю, і небом гримить, як порожня. (М. Зеров)

що, чого і без дод., розм. Танцювати. Приклади

Ой загадали хорошенько іграти [грати], а парубку з дівчиною скакати. “Лучче [краще] я буду крутії гори копати, як я маю з поганим скакати”. (Сл. Б. Грінченка)
Підтикався [писар] та й давай вегері скакати перед громадою. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Будяк скаче, не вгаває, Підморгне і примовляє: “Оттак, квіти, так!”. (Л. Глібов)
Що ж можна знайти образливого в тім, що мене зацікавила .. пані Б.? Що я мусив довго благати, довго скакать коло неї, поки дала дозвіл написати з неї етюд..? (М. Коцюбинський)
“Я розрушаю в твоїх жилах молоду кров, – не так ти будеш коло мене скакати!”. (І. Франко)

СКАКА́ТИ