СКАЗАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

СКАЗА́ТИ

що і без прям. дод. Передати словами думки, почуття тощо; висловитися, повідомити усно що-небудь; промовити. Приклади
  • Нащо мені женитися?.. Будуть з мене, молодого, Козаки сміятись. Оженився, вони скажуть, Голодний і голий. (Т. Шевченко)
  • Чіпка запріг коней та й поїхав.., не сказав і куди. (Панас Мирний)
  • – А йди сюди, Миколко! – сказала мама. (І. Багмут)
  • * Образно. Величні простори дихнули на нього і сказали: “Вільний!”. (Г. Хоткевич)
  • Привітавсь гетьман і з Череванем, Черевань так зрадів, що нічого й не зміг сказати на гетьманське привітання. (П. Куліш)
  • “А що, Барвіночку хрещатий, Яка краса [Фіалка] у нас цвіте!” Барвінок так сказав на те: “Цвісти між бур'яном – бодай би не діждати!”. (Л. Глібов)
  • Вона хотіла дізнатись, чи знає дочка про замір Гната, а як знає, то що скаже на те. (М. Коцюбинський)
  • – Ідіть, Едвардові скажіть, Як чули по сій мові. Коли не згодиться на мир, – Ми знов у бій готові. (Леся Українка)
  • Дуже прохаю Вас, щоб Ви сказали д. Боголюбову про моє бажання читати останню або передостанню коректу. (М. Коцюбинський)
  • – Біжи до Тимка і скажи: Орися його хоче бачити. (Григорій Тютюнник)
  • – Чого ти скубешся? – з плачем вимовляв Чіпка. – Постій, я бабусі скажу – вона тобі дасть! (Панас Мирний)
  • Як все уже було готово, Тогді якийсь їх филозоп [філософ] Хотів сказать надгробне слово, Та збився і почухав лоб. (І. Котляревський)
  • Іван Бриль мав сказати промову не менше як на годину. (Ю. Смолич)
  • Не буду тепера писати “достотної рецензії”, бо думаю, що краще вимовлю свою думку на словах, ніж на письмі, але дещо мушу таки тепер сказати. (Леся Українка)
  • Скажи мені, пораднице надземна, Куди мені податись у просторі? (Леся Українка)
  • – А що ж мені, по-твоєму, робити? – кричить Сагайда. – Скажи, що мені робити? (О. Гончар)
  • – Я вже хотіла додому, та до вас, усе лихо сказати, – коли Яків до мене прийшов. (Марко Вовчок)
  • До казки приказка годиться, Тепер вам казочку скажу. (Л. Глібов)
  • І що то вже вмів [Олексій] їм до смаку заграти! Чи заспівати, чи присвиснути або історію сказати, то всіх відьмачів [відьмаків] навчив би. (П. Куліш)
  • [Храпко:] Я ще мало й сказав – 200 рублів. (Панас Мирний)
що і без дод. Наказати, звеліти, запропонувати кому-небудь зробити щось. Приклади
  • Найнявсь – як продавсь: скажуть дверима скрипати, то скрипай. (прислів'я)
  • І цар сказав, щоб на вечерю Раби – рабиню привели, Таки Вірсавію. (Т. Шевченко)
  • Вола треба добре призвичаїти, щоб, коли скажеш: “шию!” – він шию підставив... (Панас Мирний)
  • Писати так, як мені скажуть, я не хочу ба й не можу. (М. Коцюбинський)
що і без дод., перен. Стати доказом, свідченням чого-небудь; зробити щось зрозумілим. Приклади
  • Робота сама за себе скаже. (прислів'я)
  • Якби мої думи німії та піснею стали без слова, вони б тоді більше сказали, ніж вся моя довга розмова. (Леся Українка)
  • Комедію, може, теж краще назвати не “Блискавка” – молния, а “Блискавиця” – зарница, бо це ж якраз одповідає тому, що Ви хотіли сказати. (М. Коцюбинський)
що, розм. Наперед визначити те, що буде, станеться; провістити. Приклади
  • Видає мене мати за старого заміж .. Коли не жив чорнобровий, Зроби, моя пташко [ворожко], Щоб додому не вернулась... Тяжко мені, тяжко! Там старий жде з старостами... Скажи ж мою долю. (Т. Шевченко)
  • [Долон:] Пророчице, скажи, чи я верну живий з моєї справи? (Леся Українка)
на кого, розм. Звинуватити кого-небудь у чомусь; наговорити. Приклади
  • Сама баба злизала, а на кота сказала. (прислів'я)
  • Думала [Мотря] піти сказати на сина, що він розбоєм промишляє. (Панас Мирний)
у знач. вставн. сл. скажі́мо. Те саме, що напри́клад. Приклади
  • – Можете сказати, .. яка кількість води отут грається з скеллям, ну, скажімо, протягом доби? (Іван Ле)
  • Якби це зробив, скажімо, якийсь недоліток, ніхто б не дивувався, а то ж літня, поважна людина. (М. Ю. Тарновський)
Входить до складу вставних словосполучень і речень.
у знач. вставн. сл., перев. із част. би, б сказа́ти б (сказа́ть би). Те саме, що Так [би] мо́вити (див. мо́вити.). Приклади
  • Багатий і убогий, пишно наряджений чи латками вкритий – всі перемішалися між собою, збилися в купу, сказати б – порівнялися. (Панас Мирний)
  • Попельнаста із рудою Миші покумались, Це б, сказати, з польовою Хатня родичались. (І. Манжура)
  • Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду – старий козарлюга. (П. Куліш)
  • – Пішли ці селяни до старого Стадницького, батька, сказать, нашого пана. (М. Стельмах)
  • Бореться Квітень веслом з бистриною, Між кригами в'ється вужом [вужем], сказав би. (М. Коцюбинський)
  • Маленька сива борідка, ріденькі сиві вуси [вуса] – так, сказали б, років на 60, а йому ж без трьох 90. (С. Васильченко)
  • Український театр для свого подальшого розвитку та входження в контекст світового театру не повинен виключати визнання різних театральних систем, зокрема театру життєвих відповідностей та умовних форм, різних видів театру, скажімо, театру професійного та аматорського, і його різновиду – театру малих форм, народного агітаційного театру. (з наук. літ.)
у знач. виг. скажи́ (скажі́ть), розм. Виражає, залежно від інтонації, здивування, обурення і т. ін. з приводу чого-небудь, недовіру до чиїхсь слів тощо. Приклади
  • – Якась лиха людина закрутила на моїй пшениці аж двадцять закруток!.. – Ой Боже мій! – аж крикнула Зінька. – Ото скажіть! І є ж такі лихі люде на світі. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Скажи, який чесний! Він гроші не хоче брати! А землю нашу береш?! (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

скажімо

Див. сказати 6).
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.