СИРТ

Див. си́рти.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СИ́РТИ

Високогірні рівні ділянки гірських систем, зайняті степами та напівпустелями. Приклади

У верхніх частинах хребтів [Тянь-Шаню] трапляються рівні, горизонтальні з обривистими краями поверхні – сирти. (з навч. літ.)
Отари паслися поруч, на сирті, де послужливий вітер здував зайвий сніг, так що вівці й коні самі здобували собі взимку з-під снігу корм. (З. Тулуб)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.