СИПАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що і без дод. Змушувати падати куди-небудь, поступово випускаючи щось сипке або дрібне. Приклади

Сип, жінко, перцю! Нехай нам на віку хоч раз гірко буде. (прислів'я)
Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову. (Я. Щоголів)
Пора варить кулешу. В киплячий казан він сипле муку. (М. Коцюбинський)
Здавалося, що на туго напнуте полотно хтось рясно сипле великі горошини. (О. Донченко)
Наставив мішок – сип. Жінка набрала [зерно] в коробку і стала насипати. (А. Головко)
* Образно. Шумів ліс, віючи холодом в душі танкістів, сиплючи жар в їхні серця. (Ю. Яновський)
Ой копала бараболю, сипала на купку. (з народної пісні)
Люди кинулись гасить вогонь, сипали на загату землю. (І. Нечуй-Левицький)

що. Насипаючи землю, робити горб, вал і т. ін. Приклади

– Вали сипати? Не діждуть же вони сього! Не діждуть, не діждуть! – гукали ще голосніше тії [ті], що були дальш од писарського поїзду. (П. Куліш)
– То таки саме перед війною було, як ми сипали могилу. (В. Стефаник)

що. Наливати з однієї посудини в іншу рідку страву. Приклади

– А сип, жінко, галушки, та будем, вечеряти. (з казки)
Параска .. підганяє Галю, щоб мерщій сипала борщ. (Панас Мирний)
Ну, а мама Так, як мама – Сипле в миску Борщ з грибами. (М. Стельмах)
Прийшов [чумак] до корчми з одним батогом. “Сип, шинкарко, горілки!” – сказав з горя. (народний жарт)
– Ой сип сирівець Та криши опеньки. (Т. Шевченко)

що і без прям. дод. Кидати, жбурляти що-небудь сипке або дрібне. Приклади

Переходячи потік за потоком, минаючи хмурі ліси, де озивалась часом дзвінком корова або білиця [білка] сипала вниз під смереку об'їдки шишок, Іван піднімався все вище. (М. Коцюбинський)
Юрмою вискакують панни, шпурляють услід гостям груддя, паліччя, сиплють піском. (С. Васильченко)
Вітер вив і сипав холодним дощем і не менш холодними солоними бризками. (З. Тулуб)
Починалась хуртовина, вітер сипав в обличчя лапаті сніжинки. (М. Зарудний)
За хвилину увіходить у браму Агамемнон, ведучи за руку Кассандру. Рабині сиплють їм під ноги квітки. (Леся Українка)
По сонній воді – як самоцвіти хто сипле, і грають вони, всміхаються до місяця крізь густі віти. (А. Головко)
Сосни-мачти стогнуть не менше за інших: де поділася зелена дзвінка хвоя, якою можна було ловити вітер або сипати її собі під ноги зеленавим дощем? (Ю. Яновський)
Сипле вишня квітом з білих верховіть. (Л. Забашта)
Похмуре небо сипало дрібненькі росинки. (Олесь Досвітній)
Сипле з небесної чаші сніжинки рука невідома. (В. Сосюра)
Четверо коліс неначе залюбки .. крутились на ясному сонці й сипали бризками на всі боки. (І. Нечуй-Левицький)
Граніт .. сипав під зубилом іскрами і дзвенів, як залізо. (Яків Баш)
* Образно. Він зціпив зуби, аж жовна ворушились над щелепами, і його огнисті .. очі аж сипали блискавицями. (Ю. Смолич)
Сонечко сипало золотом щиро, пахучі квітки головками кивали привітно. (Дніпрова Чайка)
Променем сріблястим сипле місяченько На сади зелені, поля та долини. (П. Грабовський)
Очі Марусині .. неначе гладять по душі, сиплють тихий світ з душі тихої, доброї та веселої. (І. Нечуй-Левицький)
Ліхтарі сипали м'яке світло. (О. Десняк)

без прям. дод. Іти, падати (про рясний дрібний дощ, сніг і т. ін.). Приклади

Сипле, сипле, сипле сніг, З неба сірої безодні Міріадами летять Ті метелики холодні. (І. Франко)
Зверху сипав і сипав дрібний сухий сніг, наче борошно з подертого сита. (З. Тулуб)
Забивши два кілки, біля яких було поставлено дерев'яний щит, Павло зрозумів, що буде безглуздям вовтузитися в цій грязоті [грязі], коли ще й зверху сапатиме дощ. (А. Хижняк)
[Колос:] Знову почало з неба сипати. (О. Корнійчук)

що і без прям. дод., чим, перен., розм. Говорити, вимовляти що-небудь швидко, безперервно, одне за одним. Приклади

Маруся вертілась, сипала свої зауваження, .. не бентежачись, що її чують не тільки Аврельця з Олею. (Ірина Вільде)
Сергій сьогодні менше сипле сарказмами, настроєний скоріше на філософський лад. (О. Гончар)
* Образно. Чубенківськай загін брів напомацки, поліські сосни обступили з усіх боків, і шуміли, і сипали рівним сном шепіт, і рипіли, мов снасть, і вуркотіла, мов паруси. (Ю. Яновський)

що і без прям. дод., чим, перен., розм. Виконувати дії, пов'язані з великою інтенсивністю або безперервністю. Приклади

Поцілунок за поцілунком сипле. Василь стоїть, регочеться. Галя сердито одпихається. (Панас Мирний)
Всім відомий у районі бригадир Микола сипле танці на гармоні і пісні довкола. (М. Упеник)
Сидів на нижніх нарах веселоокий баяніст і сипав переборами, а хлопці посеред вагона давали лиха закаблукам. (П. Загребельний)
Жайворонки, та божа дрібнота, що лиш вона одна під саму синяву небес .. збивається, сипала солодкими перлинними трелями. (О. Кобилянська)
У молодому дубняку зозулі сипали “ку-ку...”. (І. Гончаренко)
Соловейко Навесні, Навесні Сипле співи Голосні, Голосні. (Г. Бойко)

що і без прям. дод., перен. У великій кількості, щедро спрямовувати дію на кого-небудь. Приклади

Чи не він [козак] то гука, перескакує гору й байрак І на вражі полки сипле кару і жах? (А. Метлинський)
Душа його [поета] кипить, рокочуть грізно струни І сиплють на земних богів свої перуни. (П. Куліш)
[Недоросток:] Коли б оце тобі вліпив в долоню з десяток лінійок, як, бувало, наш дяк сипле, тоді б у голові в тебе швидше колеса повертались... (С. Васильченко)
– Жерти так умієте? – і шпурляла [мачуха] якоюсь ломакою услід за чоловіком, а пасербиці сипала запотиличниками. (Г. Хоткевич)
На голови катів ми сиплемо удари. (В. Сосюра)
Турецькі гармати сипали ядрами зо дві години. З-за диму не було сонця видно. (О. Маковей)
Уночі партизани поодинці – врозсипну – підкрадалися до будинку і стріляли у вікна. Тоді там зчинялася тривога – звідти сипали з кулеметів. (І. Микитенко)
Галичани турляли драбини дрючками, сипали рій стріл. (А. Хижняк)
* Образно. Сонце палке сипле стріли на білую крейду. (Леся Українка)
Дітей, що за ним так, як сарана, біжать, заставляє [чоловік] танцювати, а їм за те жменями .. горішки сипле. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Швиденько Мороз розгортає пакунки І сипле їм [дітям] щедро свої подарунки. (С. Олійник)
* Образно. Всі тільки ніченьку й ждуть, Щоб одягнувшися темними крилами, .. Щедро і сміло бажаючим сипала В вічі снодійні маки. (Я. Щоголів)

без прям. дод., розм. Прибувати звідки-небудь або кудись (про велику кількість людей). Приклади

– Я не знав, де їх [людей] у сина дівати. Таки так і сиплють, так і сиплють! (Г. Квітка-Основ'яненко)
Позаду зі сходів все ще сипав, мов гречка з сита, чорний натовп пасажирів. (П. Панч)

наказ. сп. сип (си́пте), без прям. дод., рідко. Уживається як спонукання до дії. Приклади

– Разом на нього, Начку! Сип йому головою в живіт, щоб на місці перевернувся! – крикнув Владко. (І. Франко)
Безладна стрілянина і вигуки: “Отак їх! Пішли навтіки сині жупани! Сип по них з кулемета!”. (Ю. Мокрієв)
– Сипте, хлопці, до пана гетьмана: нова здобич у руки нам пре. (З. Тулуб)

що, діал. Відливати (у 6 знач.) що-небудь. Приклади

Як сипле [гуцул] що або вирізує, – кладе туди сто орнаментів, сто мотивів, сто барв. Так же й убирається, так же й співає. (Г. Хоткевич)

СИ́ПАТИ

СИП