СИНІВ — ТЛУМАЧЕННЯ

СИ́НІВ

Прикм. до син; належний синові (у 1 знач.). Приклади
  • Покинула [вдова] знову хату, Синову господу. (Т. Шевченко)
  • Стара мати заливається гіркими сльозами, обнімаючи бриту голову синову. (Панас Мирний)
  • Синові діти здавались дрібними. (М. Коцюбинський)
  • – Цить, сестро, бо й я голодна, – обізвалась Балабушиха, – буду довго пам'ятати синове весілля. (І. Нечуй-Левицький)
  • Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. (В. Симоненко)
  • Заклопотана, вона забула за поведінку синову, рукою махнула на думи свої невеселі. (Г. Косинка)
  • Коріння синового характеру лежить у минулому батьків. У їх любові. У вірності. (І. Муратов)
  • Душею вловив синів неспокій, десь серцем збагнув і причину його. (Ю. Мушкетик)
  • Клим у задумі слухав синову річ. (К. Гордієнко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СИН

Особа чоловічої статі стосовно своїх батьків. Приклади
  • Один син – не син, два сини – півсина, три сини – ото тільки син! (прислів'я)
  • Кохалася мати сином, Як квіткою в гаї. (Т. Шевченко)
  • [Іван:] І був у того чоловіка один одним син, гарний парубок і здоровий такий, що й вола б надвоє роздер. (М. Кропивницький)
  • Захоплений прикладом батька, син і собі почав студіювати підручники з хімії й допомагати батькові в дослідах. (Ю. Шовкопляс)
  • – Що се задумався, сину? – спитаю. (Марко Вовчок)
  • – Питки хочеш, сину? – спитався, підійшовши, Грицько. (Панас Мирний)
  • – Сину, – обізвалась Наумиха, – не сумуй, не гризись... (М. Коцюбинський)
  • Обводить очима Дем'ян Петрович присутніх, вихваляючись, як завжди, своїми, синами-соколами. (Є. Кротевич)
  • – Я мріяв про синів-соколів, єдине, ради чого треба жити. (Ю. Яновський)
  • Схилитись на плече І думати, що поруч Ще стільки літ іти, Ростить синів-орлів. (Л. Забашта)
перев. мн. Нащадки, молоде покоління. Приклади
  • Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись. (Т. Шевченко)
Ласкаве звертання літньої або дорослої людини до молодого за віком чоловіка, юнака, хлопчика. Приклади
  • – Посидь же, сину, тут, а я зараз, – сказав дід, – потюпав у курінь і зачинивсь. (Панас Мирний)
  • – Добрий вечір, дідусю, – каже парубок, підходячи. – Добрий вечір і тобі, сину. (Г. Хоткевич)
  • Старі солдати звали його сином, А ми, молодші, просто Петрусем. Йому було неповних двадцять років. (Г. Бойко)
заст., перев. у звертанні. Людина чоловічої статі щодо свого духівника або особи духовного сану. Приклади
  • [Єпископ:] Не трать одваги, сину, сповідайся з гріха таємного. (Леся Українка)
з означ., заст. Людина чоловічої статі, що виступає як представник певного суспільного стану. Приклади
  • Все-таки він волів би був, якби вибавив його доньку боярський син, а не сей простий тухольський мужик. (І. Франко)
  • [Юхим:] Як же ж я, хазяйський син, та піду у свиті, щоб мене підняли на глум? (М. Кропивницький)
  • – Хто ти такий, легеню? – питала Маруся. – Я? Газдівський син. (Г. Хоткевич)
Людина як уродженець, житель якої-небудь країни, місцевості, представник якоїсь національності. Приклади
  • Як Турн біснується, лютує, В сусідні царства шле послів, Чи хто із них не порятує Против Троянських злих синів. (І. Котляревський)
  • Руку ту, що ще ні разу не схибила в смертельній грі, я тисну синові Донбасу під рев крицевий угорі... (В. Сосюра)
  • Хай живе в віках великий син українського народу Тарас Григорович Шевченко! (О. Корнійчук)
  • Тільки справжні сини гір, волелюбні предки могли залишити в спадщину онукам такий буйний і гордовитий танець! (Т. Масенко)
  • – Хто єсть вірний син своєї отчизни, збирайтесь до мого боку. (П. Куліш)
  • – Я – син, – гримлять врочисті голоси, – Син трудового славного народу. (М. Бажан)
  • Сини Міцкевича, Словацького, Шопена, Сини Коперника, заковані сини! Рвіть ланцюги тяжкі! (М. Рильський)
  • Разом із нами йдуть і чехи, і словаки, синів Костюшка йдуть нестримані полки. (В. Сосюра)
  • Поет насамперед – людина, потім громадянин своєї землі, син свого часу. (з публіц. літ.)
  • Ми – правда і щастя солдати, сім'ї трудової сини. (В. Сосюра)
  • Я тихо Богу помолюся, Щоб усі слов'яне стали Добрими братами, І синами сонця правди. (Т. Шевченко)
  • [Єпископ:] Геть, відійди від мене, сине тьми! (Леся Українка)
перен., розм., рідко. Тварина чоловічої статі стосовно своїх батьків. Приклади
  • Мені рекомендують Паву [собаку], поважну матрону, і її другого сина. (М. Коцюбинський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СИ́НІЙ

Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра – середній між голубим і фіолетовим. Приклади
  • Стрів [Антін] несподівано Марту. Ішла назустріч, затягнена в синій новий костюм. (М. Коцюбинський)
  • Радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті фарби, в які помальовано передню стіну кожної хати. (Ю. Смолич)
  • Петро, стрункий, широкоплечий, з русявим чубом і синіми очима стояв серед хати. (П. Панч)
  • Він спинився біля куща і зірвав укрите синім пилом темне гроно винограду. (Олесь Досвітній)
  • * У порівн. Дні потяглися для мене, як синій чад. (М. Коцюбинський)
  • Розкинувсь по землі синій ряст; розрослась зелена рута. (Марко Вовчок)
  • Засиніли довгі смуги толоки, вкриті синіми та фіолетовими квітками. (І. Нечуй-Левицький)
  • Боєць стояв над кущиком синіх васильків. (О. Гончар)
  • На голові [у Русалки Польової] синій вінок з волошок. (Леся Українка)
  • От і Дніпро блищить синьою хвилею, і човни по березі розкидані. (Марко Вовчок)
  • У гори вітер з заходу навіяв синіх непроглядних хмар і заліг. (С. Чорнобривець)
  • Ой як зацвіло синєє море Та різними цвітами. (з народної пісні)
  • Хмаро... Гей хмаро!.. Візьми і мене В край той з тобою за синєє море. (Микола Чернявський)
  • Попереду жінка в сірому, а за нею жінка в синьому. (М. Коцюбинський)
  • Вона малює піч синім і червоним, чорним і рудим, жовтим і зеленим, як учила її покійна мата. (Ю. Яновський)
Який дуже зблід, змарнів або почервонів, набувши відтінку такого кольору (про обличчя, шкіру і т. ін.). Приклади
  • Втеребила [мати] в пісок жовтий Старі сині руки. (Т. Шевченко)
  • На другий день усі бачили Остапа з червоними очима і синім носом. (Панас Мирний)
  • Ясногорська справді стояла бліда, з синіми смугами під очима. (О. Гончар)
  • Біле, аж синє, тіло його запалилося на сонці, почервоніло на спині та шиї. (Григорій Тютюнник)
  • Князь аж синій походжає Та сам несмілих наливає [споює]. (Т. Шевченко)
  • Бурунда, німий, синій з натуги і злості, зирнув довкола по долині. (І. Франко)
  • Наперед вийшов велетень-рибалка, .. поліз у воду, одразу став синій. (Ю. Яновський)
  • Не жити вже Демидові на білому світі, бо ж такий він синій та пухлий. (О. Довженко)
  • У п'яниці коли не під очима синє, так плечі в глині. (прислів'я)
Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних та інших назв, термінів. Приклади
  • Якщо синій люпин добре проростає, розвивається і дає найвищий урожай при ранньому посіві, то білий кормовий треба сіяти в третій декаді квітня. (з газ.)
  • У Карпатах водяться такі види бабок, як чотириплямиста, красуня блискуча, красуня-дівчина, дозорець, коромисло синє та ін. (з наук.-попул. літ.)
  • Синій кит.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СИНІ́ТИ

Ставати, робитися синім; набувати синього кольору. Приклади
  • Гори починають синіти. (М. Коцюбинський)
  • Високе небо починає синіти, дише на землю прохолодою. (Панас Мирний)
  • Глибшає далеч. Річка синіє. (М. Рильський)
  • Заграва на сході почала синіти, на землю спускався вечірній присмерк. (І. Сенченко)
  • – Уходжу я в хату, а там – панів, панів! Та накурено так, що аж синіє. (Панас Мирний)
  • Синіло за вікном по-весняному. (П. Тичина)
  • О, які були великі зорі, Як синіло й склилось навкруги! (М. Рильський)
  • Мати дивиться на неї, Од злості німіє; То жовтіє, то синіє. (Т. Шевченко)
  • Конець [кінець] його носа синів чимраз більше від морозу. (І. Франко)
  • Він аж синів увесь від кашлю і ревів, як вовк чи лев. (О. Довженко)
  • Пан начальник аж тремтить і синіє від люті. (П. Козланюк)
Виділятися своїм синім кольором. Приклади
  • Сині волошки проти місяця ще більше синіли. (С. Васильченко)
  • Пригадую: осінній день. Прихильно, по-щирому синіло небо. (П. Тичина)
  • Тім'я обережненько собі погладив [Купа], бо там іще синіла прездорова гуля. (О. Ільченко)
  • Іздалека, край дороги Чорний ліс синіє. (С. Руданський)
  • За річкою .. синіють ліси, жовтіють поля, біліють церкви побічних сіл. (Панас Мирний)
  • Мене вражала настирливість моря. Де б ви не йшли, воно завжди синіло між будинками в кінці вулиці. (Ю. Яновський)
  • Там, на небосхилі, силует колони ледве синів, тягнучись по рожевому тлі, як нерухома смуга лісу. (О. Гончар)
  • Аж серце мені стиснулося: он вони – рідні Карпати! Синіють, сивіють удалині, стримлять вершинами над головою. (І. Муратов)
  • А луг цвіте. А далина синіє. (Л. Дмитерко)
  • * Образно. По лівім боці Дунаю аж ген до моря стояло на чатах військо і заслоняло волю, що там, за широким Дунаєм, .. синіла десь у чужій країні. (М. Коцюбинський)
  • Тепло, сонячно, гарно. Синіють скрізь проліски. (А. Тесленко)
  • Біля хати червоніли, синіли пухнасті айстри. (М. Зарудний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СИНОВА́

Невістка. Приклади
  • На її [тещин] приїзд мати судді сама приготовила .. обід, щоб за ним ще трохи поговорити зі всіма і потім від'їхати, лишаючи сина і синову і внука на опіку другої матері. (О. Маковей)
  • Не переносив [отець Ілакович] синової саме за ті прикмети, яких бракувало його синові. (Ірина Вільде)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.