СИЛУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

СИ́ЛУВАТИ

Спонукати силою, змушувати когось виконувати, робити що-небудь. Приклади
  • [Софія:] Коли не хочете віддати за Дмитра, не силуйте ж і за Карпа. (М. Кропивницький)
  • [Галя:] Мати сердяться, щодня силують, щоб ішла за противного, осоружного старшину. (І. Карпенко-Карий)
  • Поглядає [Палажка] на вулицю, і рада ж то, раденька, що її ніхто не силує до роботи. (О. Стороженко)
  • – Ніхто вас не силував бігати, висолопивши язики... (О. Гончар)
  • Дуже видко було, що вона силувала себе, щоб і по господарству старатися, або робити що. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти. (Б. Грінченко)
  • Він напружено здавлював повіки, але скільки не силував себе заснути, – не міг. (Г. Епік)
  • Гаряче кохання силувало її йняти віри цьому, силкувалось піддурити думку й розсудливість. (І. Нечуй-Левицький)
  • Від часу до часу силує її щось підняти голову з-над зошита або книжки. (О. Кобилянська)
  • Аж стогне Клим: – немає сили, Я намоловся досхочу... Не силуй, братику, бо утечу! (Л. Глібов)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СИ́ЛУВАНО

Присл. до си́луваний. Приклади
  • На власні очі бачить [Матвій], як люди силувано, проти власної волі, ріжуть себе. (Мирослав Ірчан)
  • Артем, щоб приховати хвилювання від зустрічі з нею, силувано усміхнувся і спробував звести мову на жарт. (А. Головко)
  • – Панове, – промовив він силувано доброзичливим тоном. (Ю. Бедзик)
  • До розмови дівчина приставала лише в силу необхідності, більше відповідаючи на якісь запитання, та й то силувано й односкладово. (В. Козаченко)
  • Перша зустріч пройшла якось неприродно, силувано. (О. Гуреїв)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.