СВІЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

СВІЙ

Який належить собі, який є в себе. Приклади
  • Еней з ягою розглядали Всі дива там, які були, Роти свої пороззявляли І очі на лоби п'яли. (І. Котляревський)
  • Хаєцький .. глянув на свої шкарубкі, вкриті мозолями долоні. (О. Гончар)
  • То лихо – Попереду знати, Що нам в світі зострінеться... Не знайте, дівчата! Не питайте свою долю... (Т. Шевченко)
  • Про життя своє я міг би написати або дуже багато, або зовсім мало. (М. Коцюбинський)
  • Заболочений, оброшений з голови до ніг, він, зрештою, виходить на твердий берег, на землю свого дитинства. (М. Стельмах)
  • В кінці стола сидять дід із хазяїном та своє розмовляють. (Д. Мордовець)
  • Поволі накручує товариш годинника, думаючи про своє. (О. Довженко)
  • В кожного своє нило, в кожного своє боліло. (Григорій Тютюнник)
  • Свій літературний смак я виробив під впливом європейської літератури. (М. Коцюбинський)
  • Перед Чумаком явно виникла загроза вислухати – в який уже раз! – Павлове доволі-таки плутане обґрунтування .. своєї вдачі, свого, як він казав, “роздвоєння душі”. (А. Головко)
  • – Не дражни мене, дівчино, своїм щебетанням. (І. Нечуй-Левицький)
  • Іван Антонович пишався своєю реформою. (О. Гончар)
  • Зачувши музику, припинив [Кузь] свої речі і попхався в коло танцюючих. (Григорій Тютюнник)
  • На своїм веселім полі Свою-таки пшеницю жнуть. (Т. Шевченко)
  • Старий упертий граф вирішив нікуди не йти з свого фамільного замку. (О. Гончар)
Який перебуває в родинних, дружніх або інших близьких стосунках чи пов'язаний місцем постійного проживання, спільною працею, спільними переконаннями і т. ін. Приклади
  • Привітай же, моя ненько, Моя Україно, Моїх діток нерозумних, Як свою дитину. (Т. Шевченко)
  • – Невже ти оце візьмешся за таке діло? .. Ти ж, кажуть, був трохи свій із Сомком! (П. Куліш)
  • За годину був Тарас уже своєю людиною і в чистенькій хатинці, і в невеличкому садку. (О. Іваненко)
  • Слухаючи бійця, вона впізнавала свого Юрася таким, як і сорок місяців тому. (О. Гончар)
  • – Ти, князю, вже не любиш мене. Нащо ж я покинула рідний край і пішла в світи блукати, тинятись та поневірятись між чужими людьми? .. Тепер вже й свої не приймуть мене до себе, не пустять мене в хату. (І. Нечуй-Левицький)
  • Б'ється Остап і рубається, аж правиця козацька зомліває, одбився далеко від своїх. (Марко Вовчок)
  • – Хто йде? .. – Хто там? Які? Чи не тутешні? Чи не свої? – Ні, не свої. Ішли полтавські, донські, воронезькі. (О. Довженко)
Власт. тільки цій особі, цьому предметові; особливий, своєрідний. Приклади
  • Кожний край має свій звичай. (прислів'я)
  • [Орест (тихо до Люби):] Он ваша товаришка не любить риску, не те що ми з вами! [Любов:] У всякого свій шлях! (.. подається до дверей ..). (Леся Українка)
  • Якщо режисерові нема чого сказати свого про відомий роман чи оповідання, – то де ж тоді творчість? (з газ.)
  • – У одного [кобзаря] навчився тому, у другого другому, та й вийшло щось своє. (Ф. Бурлака)
  • Радів, що Господь закликає в лоно, де народився, зріс і звідки випурхнув на служіння церкві. Водночас тривожився, згадуючи слова Христа Спасителя: Немає пророка у вітчизні своїй. (з публіц. літ.)
  • Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. (Т. Шевченко)
  • Їм [жінкам] тяжко в пеклі докоряли.., Бо щоки терли манією, А блейвасом і ніс, і лоб, Щоб краскою, хоч не своєю, Причаровать [причарувать] к собі кого б. (І. Котляревський)
Належний, відповідний. Приклади
  • [Степан:] Я помщусь на ньому! [Василь:] Не треба, ні, не треба, Степане! На все свій час. (М. Кропивницький)
  • В хаті було поприбирано, все стояло на своїм місці. (М. Коцюбинський)
  • Він бере окраєць, шанобливо цілує його, кладе на своє місце. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СВОЇ́ТИ

Присвоювати. Приклади
  • – Негоже тобі наше добро совїти, – казала йому в очі тітка Марина. (з публіц. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.