СВАТ

Людина, яка за дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних, сватає обрану особу; староста у весільному обряді. Приклади

Латин, дочка, стара Амата Щодень від Турна ждали свата. (І. Котляревський)
– Приїхав я до тебе, Гризельдо, за свата. Сватав тебе князь Єремія. (І. Нечуй-Левицький)
Уже шістнадцятий годок минає Олесі, вже й свати почали в хату навертатись. (Марко Вовчок)
Розповіла [Катерина], що були свати сьогодні. Дмитро аж похолов. – Хто?.. Від кого? (Г. Хоткевич)
Йому й байдуже, хто на возі... Коли зближається – аж то Кіндрат. Всесвітній кум і сват. (Л. Глібов)

Батько або родич одного з подружжя щодо батьків або родичів другого. Приклади

Остап Колодій, .. – він родич Денисові, чи то так – сват, бо за його брата Зінька віддав свою дочку Гаїнку. (Б. Грінченко)
“Що ти за батько, коли скрині дочці не придбав?” – в думці корила [Параска] свата – Сергія Сніжка. (К. Гордієнко)
* Образно. Я бідний, безталанний: Степ широкий – то ж мій сват, Шабля, люлька – вся родина, Сивий коник – то ж мій брат. (з народної пісні)
Він натякнув невістці, що добре було б, якби свати приїхали на гостювання. (Григорій Тютюнник)

перен., розм. Людина, що посилено пропонує когось на якусь посаду, умовляє взятися за якусь справу. Приклади

Везуть Мацепуру в районній машині. “Районні свати”, проявивши турботу, Везуть, щоб засватать на іншу роботу! (С. Олійник)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Залізний стрижень усередині ткацького човника, на якому обертається цівка з нитками.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СВА́ТІВ

Прикм. до сват¹; належний сватові.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах