РІШУЧИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

РІШУ́ЧИЙ

Сміливий, непохитний у своїх рішеннях, діях, вчинках. Приклади
  • Хома ходив од хати до хати. – Як вдарять у дзвони – виходь. Хто не вийде, буду палити. Він був рішучий; видко було, що він не жартує. (М. Коцюбинський)
  • Попереду летів він сам – рішучий, дужий, безжальний. (С. Скляренко)
  • – Насуваються грізні дні. Ми повинні бути пильними і рішучими. Хай не заховається від нашого ока ні явний, ні притаєний ворог. (Григорій Тютюнник)
  • І уявляється перед моїми зажмуреними очима пан становий з його завжди червоним обличчям та рішучим поглядом його жартівливо-лукавих очей. (Панас Мирний)
  • Все це сказано було поволі, хоча слабим, але рівним і рішучим голосом. (І. Франко)
  • Незабаром в передпокій увійшла рішучою ходою немолода лікарка. (М. Стельмах)
Дуже наполегливий, сильний, енергійний, завзятий. Приклади
  • Січовики своїм рішучим нападом збили Гульського. (Іван Ле)
  • Роман, не гаючись, рішучим стрибком вискочив з окопу. (О. Гончар)
  • – А є такі, що держава для них – мельниця з калачами .. Отаких людей треба ненавидіти і вести з ними рішучу боротьбу. (Григорій Тютюнник)
  • – За дорученням фракції соціал-демократів більшовиків я заявляю рішучий протест проти цього зухвалого порушення самих основ свободи і демократії. (А. Головко)
Найважливіший, найістотніший для дальшого ходу, розвитку чого-небудь, для перелому в чомусь; вирішальний. Приклади
  • Ватя кинулась прибиратись та причісуватись. Для неї здалося, що того дня настане для неї якась рішуча хвиля. (І. Нечуй-Левицький)
  • Нарешті він раз зважився на рішучий крок. (І. Франко)
  • Ця хвилина стала рішучою в мойому [моєму] житті, це був момент мого революційного хрещення. Широко розкрилися мої очі на всю безконечну неправду, на державний гніт. (Г. Хоткевич)
Який становить собою певне рішення; остаточний. Приклади
  • Люба мамочко! Ото я тепер знов задумалась над своїми подорожами, та ще якось нічого рішучого не видумала. (Леся Українка)
  • Настя, здається, любила його, але якось не важилась сказати йому рішуче слово. (М. Коцюбинський)
розм., рідко. Який не викликає сумніву; очевидний, явний. Приклади
  • В його очах горіла рішуча лють. (Іван Ле)
  • – Корівчину б купити, щоб хоч один хвіст був у нашому господарстві. – Краще коня .. – Можна й коня, – погоджується він і знову міцніше пригортає Мар'яну. Але вона раптом вислизає з його рук, і все її обличчя береться рішучою радістю. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РІШУ́ЧЕ

Присл. до рішу́чий 1, 2, 4. Приклади
  • [Адмірал:] У нього вчитись треба, як діяти рішуче і точно. (О. Корнійчук)
  • Дійсно, окрилений дядьковим листом, Павло твердо вирішив, нарешті, рішуче поговорити з Людмилою. (А. Головко)
розм. Зовсім, цілком. Приклади
  • Маріцца рішуче перемінилася в відносинах до неї. (М. Коцюбинський)
  • Рішуче помилково він потрапив до сутани; йому далеко більше до лиця була б якщо не кольчуга, то, в усякому разі, плащ народного трибуна. (Г. Хоткевич)
  • Два запорожці рішуче розійшлися в поглядах. (О. Довженко)
  • Ні, він [син хазяйки] рішуче має до нас симпатію, що видко з його обличчя. (М. Коцюбинський)
Категорично, твердо, не вагаючись. Приклади
  • – Ні, я звідси не піду, поки мені до копієчки не буде заплачено, – рішуче одказав Омелько... (Панас Мирний)
  • Була така думка, щоб Абдулаєва взагалі перевести в роту постачання. Але він від цього рішуче відмовився. (Григорій Тютюнник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.