РІШАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

РІША́ТИ

що. Вираховуючи, обчислюючи і т. ін., виконувати, розв'язувати що-небудь. Приклади
  • Завдання він рішав в одну хвилину, заплутаних місць у нього не було. (Г. Хоткевич)
  • Шаради рішали, чи що. Обступили всі Славу, а вона накреслила паличкою на землі коло, а в середині кола написала дві літери – “ля”. (А. Головко)
  • Довбня плавко, без запинки рішив одну задачу, потім другу, третю. (Панас Мирний)
  • Він помітив, що уперто рішає настирне питання і не може рішити: що значить сон, який приснився сьогодні жінці?.. (М. Коцюбинський)
  • Трудне питання помогла рішити таки пані Качковська. (Леся Українка)
Роздумуючи, обмірковуючи, спостерігаючи і т. ін., робити певний висновок; вирішувати. Приклади
  • – Чого ж вона там була в кабінеті? А пан же де був? – допитувались жінки. – Та й пан же там – з нею! – Он воно що! – рішали молодиці, а дівчата, похнюпившись, лукаво всміхалися... (Панас Мирний)
  • – Тричисниці до смерті, – рішає Хо, дивлячись на нього. (М. Коцюбинський)
  • Сам же [Кузь] взяв одступив од лави. “Сердиться, значить”, мати рішила і вголос одрізала: – Що ж, я прохати ласки не буду. (П. Тичина)
що. Доводити до кінця, завершувати що-небудь. Приклади
  • – Нехай мені дякують, що швидко діло рішив; а виноватий [винуватий] нехай жалкує на себе. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Хай пани ідуть до Думи голову сушити, я вам справи господарські поможу рішити. (Леся Українка)
  • Кінець діло ріша. (Номис)
що і без прям. дод. Обговорюючи що-небудь, ухвалювати певне рішення, приймати постанову, виносити вирок і т. ін. Приклади
  • [Кембль:] Та все одно – був чи не був на раді, а вже коли громада вся рішає, то всяк примушений рішинця [рішенця] слухать. (Леся Українка)
  • Не вперше рішать нам державні діла У нашій шахтарській столиці! (С. Олійник)
Поміркувавши, зваживши всі можливі варіанти, вибирати один, зупинятися на одному якомусь способі дії, намірі і т. ін. Приклади
  • – Затявся пан, держімось і ми. – Проти громади нічого не зробить. – Не присилує жати. – Авжеж. – Бастуймо [страйкуймо] і край, – рішає Півтора Лиха. (М. Коцюбинський)
  • Петро товаришів спитав, протерши очі: – Ну, хлопці, хто куди рішив? (П. Дорошко)
  • Рішила Хівря Василю грошей не давати. (Грицько Григоренко)
  • Рішив Василь найнятися у робітники. (Г. Хоткевич)
кого, що. Убивати кого-небудь, заподіювати смерть комусь. Приклади
  • Висмоктана з пальця й легенда про те, що гримуча змія, так само, як скорпіон, у безвиході рішає себе смертельним “самоукусом”. (з наук.-попул. літ.)
  • – Я його зараз пристрелю. Яка-небудь Пищи-Муха буде мене ганяти по тричі на день. Я його зараз рішу. (П. Панч)
  • [Конон:] А я свою гармонію чисто рішив, як брязкнув [брязнув] нею об землю, так в цури й розлетілась. (М. Кропивницький)
чого, що, рідко. Позбавляти (у 1 знач.) чого-небудь. Приклади
  • – Господи милосердний! не осироти нас! Не віднімай від нас нашої радості! Ріши мене усії [усієї] худоби..; а нехай вона [Маруся] поживе на світі... (Г. Квітка-Основ'яненко)
тільки док., що, рідко. Жадібно з'їсти, випити і т. ін. все до останку. Приклади
  • Пан писар уже давно випив і простої, випив і калганової, .. попав півкурятини, так її й рішив. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – Скоро увесь [хліб] рішить [Брус]. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Химка:] За два місяці сотню рублів, що панич на весіллі подарував, рішив [Іван] до копієчки... (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.