РУЇНА — ТЛУМАЧЕННЯ

РУЇ́НА

перев. мн. Залишки зруйнованої споруди, населеного пункту. Приклади
  • Коли Андрій Волик проходив повз головний будинок погорілої сахарні, зі стін руїни з галасом знялось вороння. (М. Коцюбинський)
  • – За нашою хатою стоїть руїна якогось замку. (Б. Лепкий)
  • Недалеко від берега з давніх-давен височать над Дністром, біля самого Хотина, руїни старої фортеці. (В. Петльований)
  • Дерева царювали над цими руїнами, над колишніми будинками й вулицями. (П. Загребельний)
  • * У порівн. Скелі стояли серед чорного ліска, ніби руїни замчища. (І. Нечуй-Левицький)
  • Хоч не зруйнована – руїна ся будова, З усіх кутків тут пустка вигляда. (Леся Українка)
  • Вони вже привикли до такого життя, а синові – він з панами поводиться, у їх буває, може коли прийдеться і до себе покликати – як його у такі руїни? (Панас Мирний)
  • * Образно. Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну, Розкуйтеся, братайтеся! (Т. Шевченко)
  • Державна організація виникла на руїнах первісно-общинного ладу. (з навч. літ.)
  • Дракон у християнській символіці – це і є переможене поганство, на руїнах якого відродилася християнська церква. (О. Воропай)
  • Від мого дитинства лиш руїни Зосталися... (Л. Первомайський)
перен., розм. Немічна від старості або хвороби людина. Приклади
  • – Така руїна, просто розсипається від старості, а все їй ліки потрібні та купелі... (Леся Українка)
  • “І для чого було запрошувати цю руїну”, – мимоволі подумав Плачинда, гречно вклоняючись і посміхаючись до старого. (М. Стельмах)
Повний розвал, розруха. Приклади
  • Чутки з батьківщини йдуть зовсім не радісні: голод, епідемії, руїна. (П. Колесник)
  • В теплушці тихо... Та заводить річ Сусід мій: – Да-а! Руїна скрізь, розруха... (В. Бичко)
  • * У порівн. Душа його була руїною, душа його була купою трісок. (В. Підмогильний)
Руйнування, знищення чого-небудь. Приклади
  • Діється в Елладі через довгий час після руїни Трої. (Леся Українка)
  • Ішла руїна вікових підвалин темряви. (М. Хвильовий)
  • Скрізь, куди не кинь оком, бачив Орлюк страшні сліди руїни й нещадного палійства. (О. Довженко)
Повне розорення, занепад чого-небудь. Приклади
  • В світі мало говорили про його смерть, далеко більш говорилось про несподівану руїну його маєтку. (Леся Українка)
  • – Нема іншого виходу, лиш подаватися на перенесення. Але ж бо матеріальна руїна. Тут продай хату й реальність, а там не купиш. (Л. Мартович)
іст. (з великої літери). Період історії України кінця XVII ст., що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом. Приклади
  • Під час Руїни Україна була поділена по Дніпру на Лівобережну та Правобережну, і ці дві половини ворогували між собою. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.