РОЗПІКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗПІКА́ТИ

що. Дуже нагрівати; розжарювати. Приклади
  • Сокира готова. Ще раз розпікає її батько, але лиш до червоного. (І. Франко)
  • [Голос Парвуса:] Мені вінець!.. Я бачу!.. Боже?.. (Конаючи). Прийми твого раба .. [Старий юрист (з досадою):] Ех, розпекли занадто швидко крісло! Не тямлять справи! (Леся Українка)
  • Сонце встигло вже так розпекти пісок на .. пляжі, що панянки не могли ступати по ньому босими ногами. (А. Іщук)
кого, перен., розм. Виклика́ти в кого-небудь стан сильного збудження, роздратування, гніву. Приклади
  • – Селом треба промчати, як архангели на вогняній колісниці! – І почав [Максим] розпікати коней. (Є. Кравченко)
  • Він [в'язень] розпікав сам себе й розпікав Ляшенка, а хто озивався – розпікав і того. Нервувався сам і нервував інших. (І. Багряний)
  • – Може, ти не хочеш тут робити, а так лишень, на витрішки сюди прийшов, – хитрував Коритний і таки розпік Антона. (М. Ю. Тарновський)
  • – Розповідай, хто тебе образив. Не бійся, все розповідай. Не турбуйся, коли треба, то я й самого директора розпечу. (В. Козаченко)
кого, перен., розм. Дуже картати, гостро критикувати або лаяти кого-небудь. Приклади
  • Розлючений Аркадій Валеріанович не подякував економу, а так почав розпікати, що в того на червоному виду .. заворушилась темінь бородавок. (М. Стельмах)
  • Фаїна розпікала чоловіка. – Яка некультурність! – сичала вона. – Не читати такої книжки. А ще письменник! (Ю. Мокрієв)
  • Головний розпікає бригадира, прополку затягли, тепер доводиться поспішати, а де поспіх, там і брак. (В. Дрозд)
  • – А ти забув, як півгодини Мене за лекцію розпік? Ну, як з тобою, зла людино, Отак прожити цілий вік? (М. Гірник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.