РОЗПУСКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
РОЗПУСКА́ТИ
кого.
Відпускати (всіх або багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов'язків.
Приклади
- Дівчат Василь Семенович не розпускав чомусь. Нерідко сам було у дівочу зайде. (Панас Мирний)
- [Олізар:] Чув, що своїх хлопців розпустив? [Кармелюк:] Мусив розпустить на якийсь час. Треба перечасувати [перечекати], поки їхня гарячка трохи прохолоне. (С. Васильченко)
- Мовби на крилах полетів Антосьо додому, як розпустили вже на вакації. (А. Свидницький)
- Дім звелено було забити, прислужників розпустити. (Панас Мирний)
- Карл І розпустив парламент і не скликав його 11 років. (з навч. літ.)
- – То що ж, по-вашому: кинути, розпустити їх [полонених] по степу? – Нащо розпускати? Розбіжаться ще. (О. Гончар)
- Порозпрягали чергові волів, розпустили по муравці на пашу. (М. Коцюбинський)
що, розм.
Не перешкоджати текти.
що.
Широко, в усі боки розкидати, простягати (гілки, віти і т. ін.), займаючи великий простір.
Приклади
- Деревце почало казать, .. Що ніде віти розпускать Через оті дуби й осики. (Л. Глібов)
- Розпустила [яблуня] навкруги широкі гілки і кидала густу тінь на землю. (Панас Мирний)
що.
Послабляти, попускати, роблячи нетуго затягнутим.
Приклади
- Гарячково поспішаючи, Ігор розстібає йому комір, розпускає пояс, підкладає під голову картуз... (І. Багмут)
- [Дудар:] А дядько розпустить полотняну сорочку, мов те вітрило. (І. Микитенко)
- – Танцюй, танцюй, мій коню сивий, Весь в піні гриву розпускай. (О. Олесь)
- Настя розпустила по плечах розкішні чорні локони. (І. Нечуй-Левицький)
- Їй сьогодні дозволено красуватись, розпустивши хвилясте волосся по плечах... (О. Гончар)
- * Образно. Ніч вже розпустила по плечах землі темну косу, брела лугом. (Ю. Мушкетик)
- Матеріалом для в'язання можуть бути нитки з старих в'язаних речей, які для цього розпускають. (з навч. літ.)
- * Образно. Уже ніч добре розпустила пряжу з туго намотаного клубочка. (Г. Коцюба)
- – То завузьке на мене, трохи розпустіть, бо душить, – говорила вона до швачки. (О. Маковей)
що.
Розвертати, розкривати, розгортати що-небудь згорнуте, складене.
Приклади
- Подихає вітрець. Деякі барки розпускають вітрила. (М. Коцюбинський)
- Стоячи біля скрині, дружина розпустила через плече сувій домашнього, сирового полотна. (О. Гончар)
кого, перен.
Послаблюючи вимогливість до кого-небудь, контроль за кимсь, дозволяти йому не стримуватися у виявленні своїх почуттів, настрою і т. ін.
Приклади
- – Бог нас покарає, що ми так дитину розпустили! Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться. (Марко Вовчок)
- – Розпустила свого шибеника! – репетує вона. (І. Багмут)
що, розм.
Розсіювати, поширювати у навколишньому просторі.
Приклади
- Він [пароплав] кидав короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані. (Леся Українка)
- В кутку біля Валерика сидів, розпускаючи запах карболки, ветлікар Кундзюба. (О. Гончар)
що.
Розповідати, повідомляти щось усім або багатьом.
Приклади
- Розпускає [жінка] поміж люди вісті, що він напивається з її причини. (Л. Мартович)
- Карпо розпустив по селу чутку, як Грицько мав був налякати Пріську. (Панас Мирний)
- Розпустить [Захар] сам погану брехню про такого чоловіка, що йому не подобається. (Грицько Григоренко)
- Можна та й треба книжки розпускати. (Панас Мирний)
що, розм.
Перетворювати що-небудь на рідину; розплавляти, розтоплювати.
Приклади
- Весна 1932 року рано розпустила сніги. (Іван Ле)
- Вода вбирає або розпускає в собі по дорозі багато частин. (Сл. Б. Грінченка)
- Розпустив [Данкевич] молоко перевареною водою. (О. Маковей)
перев. док., що, безос., розм.
Зробити важким для їзди, ходьби.
Приклади
- Треба запастися дровами, бо розпустить дороги, то не доберешся до лісу. (П. Кочура)
перев. док., що.
Розтратити марно.
Приклади
- Він .. гроші свої любить і боїться, що ти їх швидко розпустиш. (І. Франко)
- Вона переведе все, розпустить, розкида, попсує. (Л. Яновська)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.