РОЗПУСКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗПУСКА́ТИ

кого. Відпускати (всіх або багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов'язків. Приклади
  • Дівчат Василь Семенович не розпускав чомусь. Нерідко сам було у дівочу зайде. (Панас Мирний)
  • [Олізар:] Чув, що своїх хлопців розпустив? [Кармелюк:] Мусив розпустить на якийсь час. Треба перечасувати [перечекати], поки їхня гарячка трохи прохолоне. (С. Васильченко)
  • Мовби на крилах полетів Антосьо додому, як розпустили вже на вакації. (А. Свидницький)
  • Дім звелено було забити, прислужників розпустити. (Панас Мирний)
  • Карл І розпустив парламент і не скликав його 11 років. (з навч. літ.)
  • – То що ж, по-вашому: кинути, розпустити їх [полонених] по степу? – Нащо розпускати? Розбіжаться ще. (О. Гончар)
  • Порозпрягали чергові волів, розпустили по муравці на пашу. (М. Коцюбинський)
що, розм. Не перешкоджати текти.
що. Широко, в усі боки розкидати, простягати (гілки, віти і т. ін.), займаючи великий простір. Приклади
  • Деревце почало казать, .. Що ніде віти розпускать Через оті дуби й осики. (Л. Глібов)
  • Розпустила [яблуня] навкруги широкі гілки і кидала густу тінь на землю. (Панас Мирний)
що. Послабляти, попускати, роблячи нетуго затягнутим. Приклади
  • Гарячково поспішаючи, Ігор розстібає йому комір, розпускає пояс, підкладає під голову картуз... (І. Багмут)
  • [Дудар:] А дядько розпустить полотняну сорочку, мов те вітрило. (І. Микитенко)
  • – Танцюй, танцюй, мій коню сивий, Весь в піні гриву розпускай. (О. Олесь)
  • Настя розпустила по плечах розкішні чорні локони. (І. Нечуй-Левицький)
  • Їй сьогодні дозволено красуватись, розпустивши хвилясте волосся по плечах... (О. Гончар)
  • * Образно. Ніч вже розпустила по плечах землі темну косу, брела лугом. (Ю. Мушкетик)
  • Матеріалом для в'язання можуть бути нитки з старих в'язаних речей, які для цього розпускають. (з навч. літ.)
  • * Образно. Уже ніч добре розпустила пряжу з туго намотаного клубочка. (Г. Коцюба)
  • – То завузьке на мене, трохи розпустіть, бо душить, – говорила вона до швачки. (О. Маковей)
що. Розвертати, розкривати, розгортати що-небудь згорнуте, складене. Приклади
  • Подихає вітрець. Деякі барки розпускають вітрила. (М. Коцюбинський)
  • Стоячи біля скрині, дружина розпустила через плече сувій домашнього, сирового полотна. (О. Гончар)
кого, перен. Послаблюючи вимогливість до кого-небудь, контроль за кимсь, дозволяти йому не стримуватися у виявленні своїх почуттів, настрою і т. ін. Приклади
  • – Бог нас покарає, що ми так дитину розпустили! Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться. (Марко Вовчок)
  • – Розпустила свого шибеника! – репетує вона. (І. Багмут)
що, розм. Розсіювати, поширювати у навколишньому просторі. Приклади
  • Він [пароплав] кидав короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані. (Леся Українка)
  • В кутку біля Валерика сидів, розпускаючи запах карболки, ветлікар Кундзюба. (О. Гончар)
що. Розповідати, повідомляти щось усім або багатьом. Приклади
  • Розпускає [жінка] поміж люди вісті, що він напивається з її причини. (Л. Мартович)
  • Карпо розпустив по селу чутку, як Грицько мав був налякати Пріську. (Панас Мирний)
  • Розпустить [Захар] сам погану брехню про такого чоловіка, що йому не подобається. (Грицько Григоренко)
  • Можна та й треба книжки розпускати. (Панас Мирний)
що, розм. Перетворювати що-небудь на рідину; розплавляти, розтоплювати. Приклади
  • Весна 1932 року рано розпустила сніги. (Іван Ле)
  • Вода вбирає або розпускає в собі по дорозі багато частин. (Сл. Б. Грінченка)
  • Розпустив [Данкевич] молоко перевареною водою. (О. Маковей)
перев. док., що, безос., розм. Зробити важким для їзди, ходьби. Приклади
  • Треба запастися дровами, бо розпустить дороги, то не доберешся до лісу. (П. Кочура)
перев. док., що. Розтратити марно. Приклади
  • Він .. гроші свої любить і боїться, що ти їх швидко розпустиш. (І. Франко)
  • Вона переведе все, розпустить, розкида, попсує. (Л. Яновська)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.