РОЗПЛИВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

Розливаючись, розтікаючись, поширюватися по чому-небудь (про рідину). Приклади

Дощ, який почався ще зранку, сіяв безперестанку.., розпливався все більшими калюжами по вулицях. (І. Цюпа)
Велика густа крапля червоного чорнила поволі розпливалася на сірому аркуші. (В. Підмогильний)
Кров забила чорними струмками й розпливлась біля обличчя й рук... (В. Сосюра)
Дрібні сльози розплилися по її .. восковому лицю. (Марко Черемшина)
Добре нас [у наймах] годують: черпак юшки, дві галушки, та й ті розпливлися. (примовка)
Гарецькому усе подобалося в Гарбузові, навіть його постать, що розпливлася за столом й символізувала ситість. (П. Кочура)

Входячи, всмоктуючись у папір, тканину і т. ін., утворювати патьоки, плями, залишати сліди (про чорнило, фарбу і т. ін.). Приклади

Вино полилося не в келих, а на скатертину перед княгинею, розпливлося кривавою плямою. (С. Скляренко)
Од сльози розпливалось чорнило... Од сльози чи від краплі дощу? (В. Сосюра)

Концентричними колами розходитися по поверхні чого-небудь. Приклади

Посеред бухти шумувала окропом вода, а навколо розпливались сині нафтові плями. (М. Трублаїні)
Іноді скидалась рибка, залишаючи на воді кружечок, який ріс, розпливався і зникав. (М. Томчаній)
На обрії, ширячись і розпливаючись на чорному небі, зачервоніла заграва. (І. Багмут)
Хлопець міниться на лиці. На ньому розпливаються червоні плями. (В. Речмедін)
Тихесенько розпливались звуки. (О. Кобилянська)
Гув великий і важкий головний соборний дзвін. Кожен удар його повільно й велично розпливався в повітрі. (З. Тулуб)
У саду розпливається вечірня свіжість. (В. Собко)
У вогких присмерках розплилися і задушливі французькі пахощі, і дзвінкий сміх, і бренькіт острог... (Мирослав Ірчан)
Легенькими клубками виповзував [виповзав] дим, котрий .. розпливався і щезав у повітрі. (І. Франко)
В перші дні квітня погода була мінлива: то сніг ліпив, то розливались хмари і визирало сонце. (В. Канівець)
І грім замовк, і хмара розплилася. (О. Олесь)
Коли дим розплився, він побачив над собою синю яснину недосяжного неба. (О. Гончар)

перен. Утрачати чіткість обрисів, окреслення; ставати невиразним (у тумані, сутінках, від запаморочення і т. ін.). Приклади

Село спало. Хати ледве сіріли в темряві ночі, контури розпливались. (М. Коцюбинський)
Тонка постать промайнула між кущиками на леваді і розпливлася. (С. Скляренко)
Олена Павлівна, мов приречена, взяла папірець. Чорні рядки розпливалися в затуманених очах. (П. Панч)
Хутір Гарбузи лишився вже ген позаду, розпливаючись у рожево-ліловій долині. (І. Багряний)
Ряди домів, ряди дерев, як білі тіні, йшли кудись в далеч і розпливались в тумані. (Ю. Яновський)
Відчув [Юрко], як ота перша ніяковість почала танути, розпливатись. (В. Козаченко)
Горленко заплющив очі, але думки танули, розпливалися, переплутувалися... (З. Тулуб)
Ці думки треба записати. Завтра вони розпливуться, розлізуться. (Ю. Мушкетик)

перен., розм. Ставати ширшим від усмішки, виражаючи радість, добрий настрій і т. ін. (про обличчя). Приклади

Пані читає лист, лице розпливається в осмішку, далі регоче. (С. Васильченко)
Обличчя лісоруба поволі розпливається в радісній усмішці. (П. Колесник)
– Ти і тут буяниш? – Це не я – розплився в усмішці Оксана. (В. Чередниченко)
Параска Пантелеймонівна розпливлась на порозі в усмішці, що зичила радість і щастя усьому світові. (В. Дрозд)
Обличчя Макухи .. розплилося в доброзичливій посмішці. (Ю. Бедзик)

Пливти в різні боки, сторони, напрями. Приклади

Лід Антарктиди весь час рухається. Помалу сповзає він з висот материка в океан.., відколюється і розпливається морями близько тисячі голубих айсбергів. (з наук.-попул. літ.)
Ніби вчинивши щось незвичайне, люди виходили мовчки і розпливались у свої вулиці. (В. Земляк)
Військо, переправившись через Німан, розпливалося по тому березі. (П. Кочура)
Довге чорне волосся розпливалося по плечах. (Мирослав Ірчан)

перен., розм. Ставати товстим, гладким; товстіти. Приклади

– Ватя .. малою була собі нічого дівчина, а це чогось стала розпливатись та поганшати, – обізвався о. Артемій. (І. Нечуй-Левицький)
В цех увійшов Філіпчук. Як розплився за останні роки цей красунь-мужчина! (Ірина Вільде)

розм., рідко. Говорити що-небудь приємне для когось, намагаючись завоювати його прихильність, симпатії. Приклади

Я бачив політиків, що на народних зборах розпливалися, буцімто готові йти на муки за народ, а зараз потім програвали в карти тисячі. (І. Франко)
Добрим приятелькам, що розпливалися в похвалах для Ядзі, вирвалося часом таке слівце, котре псувало їй цілком гумор. (Н. Кобринська)

РОЗПЛИВА́ТИСЯ