РОЗПИХАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗПИХА́ТИ

перев. кого. Штовхаючи, відпихаючи в різні боки, примушувати натовп розійтися, розступитися, звільнити якесь місце, прохід і т. ін.; розштовхувати. Приклади
  • – Розходьтеся! Розходьтеся! – десь не взялися поліцейські і почали розпихати людей. (Панас Мирний)
  • Розпихає [дячок біля вівтаря] невдоволену публіку і по якімсь часі знову пробивається назад. (М. Грушевський)
  • Настя прожогом вдирається в натовп, розпихає обважнілих, розпарених бабів. (В. Речмедін)
  • Боярин насилу розіпхав гурт, щоб серед хати поставити молодих до першої кадрилі. (І. Нечуй-Левицький)
  • Товчуся по хаті, як джміль у вікно, і чую потребу переставити меблі, .. розіпхать стіни, або і зовсім їх завалити... (М. Коцюбинський)
  • Сержант стояв, розіпнутий в рамі дверей, мовби хотів дужими руками розіпхнути стіни вагона. (П. Загребельний)
  • Він [солдат], не панькаючись, добрими штовханами плечей і ліктів розпихнув собі дорогу й підійшов до воза. (Б. Антоненко-Давидович)
що, розм. Поспіхом засовувати, запихати що-небудь у різні місця. Приклади
  • Яремченко розпихав по кишенях гранати, перевірив у пістолеті заряд. (Д. Бедзик)
  • В наймити дітей .. розіпхав, Ну, а сам сюди з небогою у Бори́слав ся попхав. (І. Франко)
  • За зиму хліб поїмо, та й знов повесні – куди б хоч за харч дітей розіпхати. (А. Головко)
безос., кого, розм. Ставати надмірно гладким, товстим. Приклади
  • – Доброго здоров'я, синку, – одказує баба.., придивляючись до покупця, – чи не старого Каленика пагонець? Бач, як тебе розіпхало... (Ю. Яновський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.