РОЗПИРАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

РОЗПИРА́ТИ

що. Тиском, напором зсередини викликати розширення, збільшення в об'ємі чого-небудь. Приклади

– Раби не чують, сплять важким сном, що розпирає їм груди спішним, нерівним диханням. (Леся Українка)
Соковита трава розпирає їм [коровам] боки, і вони ремигають. (В. Гжицький)
Їмо було собі, як тільки в вікна світ, Що іноді аж розіпре живіт. (П. Гулак-Артемовський)
– Заболіла в мене нога .. Розперло мені її в коліні. (Ганна Барвінок)
Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! (О. Стороженко)

що, перен., розм. Руйнувати, порушувати цілісність чого-небудь. Приклади

Здавалося, що величезна хвиля тих голосів розпирає стіни старої церковці. (І. Франко)
Дерева нависали над оградою, як тучі, місцями аж розпираючи її зсередини своїм гіллям. (О. Гончар)
Як же почула скотина кров, як заревуть, як двинуть лавою – батечки, розперли й загони. (О. Стороженко)
В могилі я... знаю, вже бачу – в могилі... Устати б, розперти, розбити труну. (О. Олесь)

кого, перен. Оволодівати ким-небудь, переповнювати, охоплювати когось (про почуття, стан, настрій, думки і т. ін.). Приклади

Максим вискочив у коридор, як опечений. Злість розпирала його, клекотіла в грудях. (І. Цюпа)
Полікарповича розпирало обурення. (І. Рябокляч)
– Варто мені взнати про щось, що зветься таємницею, як мене зразу ж почина розпирати.., шукаю людину і шепчу їй таємницю на вухо по секрету, закликаючи нікому не говорити. (О. Довженко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.