РОЗЛЮЧЕНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
РОЗЛЮ́ЧЕНИЙ
Дієпр. пас. до розлюти́ти.
Приклади
- Деякі з гостей підійшли привітатись до мене, але Степан, розлючений чимсь, .. відіпхнув усіх. (Г. Хоткевич)
- Кирило Васильович змінив багато явок. Геллерфортівські агенти, розлючені листівками, нишпорили по всьому місту. (А. Хижняк)
- – Та чи ви показились? – гримнув на людей Прохор, розлючений такими розмовами. (А. Шиян)
у знач. прикм.
Дуже роздратований; лютий.
Приклади
- Коли розлючена Параскіца наскочила з розгону на тин і озирнулася, на щастя, не було вже жодного напасника. (М. Коцюбинський)
- Було виразно чути, як тяжко і гнівно дихає розлючена тварина своїми могутніми легенями-міхами. (Григорій Тютюнник)
- * Образно. За вікном шумів Атлантичний океан. Розлючені хвилі заливали вікно. (О. Донченко)
- Серед штормів і розлючених вітрів в'ються вимпели червоних кораблів. (Ю. Яновський)
- Розлючений Дніпро з новою силою тиснув на дамбу. Велетенські хвилі все дужче бились об каміння. (Г. Коцюба)
- У Віриних руках тріснула лозина. Примруживши розлючені очі, вона погрозила: – Запам'ятай, Зінько..! (А. Шиян)
- Її розлючений погляд прикипів до спокійних Лариних очей. (Ю. Шовкопляс)
- Розлючені обличчя, перекошені криком роти, розпатлані голови – все це насувалося на Гната. (Григорій Тютюнник)
- Скрегнув розлючений голос, як залізо об камінь, і раптом зірвався. (М. Коцюбинський)
- Ніхто розгадати не міг, Що таїв той розлючений сміх. (П. Воронько)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.