РОЗКИДАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗКИДА́ТИСЯ

Розставлятися, простягатися, простиратися вільно, невимушено (про руки, ноги, крила). Приклади
  • Широкі пташині крила розкинулися, як вітрила. (О. Донченко)
  • Там розкидається шатро дубове, Гостинне, ніби лицарський намет... (М. Рильський)
  • Вони [верби] широко розкидалися вгорі і над хатками, і над тими садочками, зеленіючи ясно на блакитному небі. (Б. Грінченко)
  • Будяк гіллясто розкинувся на кучугурі. (О. Гончар)
  • Розкинулись поли шинелі старої. (Л. Первомайський)
тільки док. Прийняти вільну, невимушену позу (в ліжку, кріслі і т. ін.). Приклади
  • Роздяглася [Ганна], розкинулась На білій сорочці. (Т. Шевченко)
  • Перепічка зморено розкинувся в кріслі. (О. Бойченко)
  • Панна розкинулася на ліжку, закинувши чудові рученята за голову. (С. Черкасенко)
  • Вернувсь Дід Мороз у столичні квартали Тоді, як ви всі вже, розкинувшись, спали. (С. Олійник)
  • Розкидавшись і розкрившись, спить на своєму матраці Петруня... (С. Васильченко)
  • На ліжку горілиць розкидався Сашко – спить наморений. (А. Головко)
  • Роман першим нахилився над Христиною. Вона незручно розкинулась на притолоченому снігу, що підтанув від її крові. (М. Стельмах)
Розташовуватися або розміщуватися, рости де-небудь. Приклади
  • Над глухим і нічим не показним селом, що розкидалось на схилах степової балки, розливалась насторожена тьмянувата повінь молодого місяця. (Яків Баш)
  • Містечко Щавниця Вижня розкинулось в долині невеличкого, але шумливого Руського Потока. (І. Нечуй-Левицький)
  • В долині розкинулось мальовниче село. (з легенди)
  • Румуни, звільнившись від них [коней], як від тягаря, розкинулись поблизу циганським табором. (О. Гончар)
  • Вище грядок розки#дався квітник, повний яскравих квітів. (Н. Кобринська)
  • По горі синіє рослина; то мов стіг сіна, горбом здіймається вгору, то гострою швайкою піднімається в небо, то невеличкими копицями розкидалася по .. горі. (Панас Мирний)
  • Розкидалась [Москва] по пологих горбах будинками, палацами, бульварами й парками. (Є. Кротевич)
  • У видимому безладді при невидимій системі розкидалися хмари по небозводі. (Г. Хоткевич)
  • Внизу, обіч насипу, півколом розкинувшись по степу, по баштанах, з кіньми, з тачанками смажаться на сонці закіптюжені пилюкою, посірілі, мов степові птахи, повстанці. (О. Гончар)
  • Вони [школярі] весело розкинулися по майдану. (Панас Мирний)
Простягатися, простелятися на далеку відстань, на великій площі. Приклади
  • Як степ розкинувся широко, Заснув у сивім тумані. (П. Куліш)
  • Навколо розкинулася зелена низовина. (З. Тулуб)
  • Грім розкинувсь і струсонув усі підніжжя гір... (П. Тичина)
  • Єрусалим Розкинувсь гордо перед ним. (Т. Шевченко)
  • Просто перед ним розкинулися буйні хащі. (В. Владко)
рідко. Ділитися на групи, частини. Приклади
  • Дівчата, вискочивши з двору Вовчихи, розкинулись на невеличкі купи. (Панас Мирний)
тільки недок. Пас. до розкида́ти2 1–3, 5.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РОЗКИДА́ТИСЯ

Розлітатися, розсипатися навкруги. Приклади
  • Калюка з-під коліс розкидається на всі боки. (Панас Мирний)
  • Вогонь то здіймався, то падав, неначе дихали груди, розкидався снопом. (М. Коцюбинський)
тільки недок., розм. Необачно, марно витрачати що-небудь своє. Приклади
  • Достатки його не які були, щоб можна було розкидатися, як другі [інші]. (Панас Мирний)
  • Паршецький не розкидався грішми, він платив їх за роботу. (М. Ю. Тарновський)
  • Явтух Судар при згадці про срібні карбованці хитрувато мружиться у бік Дьяконова: – Багаті, мабуть, були, ваше благородіє, що так срібними карбованцями розкидались? (О. Гончар)
  • [Кречет:] Серед нас ще багато варварів, які пускають своє здоров'я на вітер, розкидаються найдорожчим. (О. Корнійчук)
  • – У нас не так багато дочок, щоб ми ними розкидалися. (Я. Качура)
  • Такими, як я, робітниками розкидатись не варто. (І. Муратов)
  • – Я такого відразу кинула б! – Розкидалася! Такого шахтаря, як мій, шукати й шукати! (А. Крижанівський)
тільки недок., розм. Братися за кілька або багато справ одночасно, не зосереджуючись серйозно на жодній з них. Приклади
  • Одні з артистів роками читають лише кілька творів, інші вже надто розкидаються. (з газ.)
  • – У вас іншої теми немає? – Ми ще старої не вичерпали. Не розкидаймося, – сказав Дмитро. (В. Підмогильний)
тільки недок. Пас. до розкида́ти1 1, 2, 4.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РОЗКИ́ДАТИСЯ

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РОЗКИ́ДАТИСЯ

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.