РОЗКАЮВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

РОЗКА́ЮВАТИСЯ

Визнавати помилковість якого-небудь свого вчинку; шкодувати, усвідомлюючи необачність вчиненого. Приклади

Савелій [персонаж поеми Некрасова] розповідає, як живим закопали в землю ненависного управителя. І такими словами розповідає, що відчуваєш: .. не розкаюється. (з навч. літ.)
– Ви можетк упиратися, скільки вам хочеться. Але прийде день, коли ви жорстоко розкаєтесь. (І. Багряний)
Чи вистачить сили втримати дамбу..? Чи не розкаються згодом і Воронцов, і Самієв у своїй упертості? (О. Гончар)

рел. Признаватися в своїх гріхах; сповідатися. Приклади

– І навіщо таке казати, людина він [отець Симон] набожна і давно розкаявся за свої гріхи. (І. Цюпа)
І щоб посильнити себе, розкаюється: – Прости, Боже, мені, грішній. (з публіц. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.