РОЗГОРЯТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗГОРЯ́ТИСЯ

Починати горіти дедалі сильніше (про що-небудь займисте). Приклади
  • Я підкидаю до кани дров. Вони поволі розгоряються. (Ю. Яновський)
  • Сірники гасилися один за одним, навіть не розгорівшись. (С. Васильченко)
  • Ось розгорілося вугілля, взялося жаром. (І. Сенченко)
  • * Образно. Червоних маків розгорівся ряд Після дощу, ласкавого й рясного. (М. Рильський)
  • Пожежа все розгорялась та розгорялась. (Панас Мирний)
  • Іноді, коли вогонь розгорався ясніше, навколо багаття вимальовувалися постаті людей. (Григорій Тютюнник)
  • Поодинокими вогниками засвітилися ватри у французькому таборі, потім розгорілися у великі багаття. (П. Кочура)
  • * Образно. Побіля хат жовтіли клени й осокори, з кожним днем вони все жаркіше розгорялись дивовижним осіннім пожаром. (І. Цюпа)
Світити, сяяти, блищати дедалі яскравіше (про небесні світила, джерела світла). Приклади
  • Місяць на небі розгоряється. (В. Стефаник)
  • Вона [зірочка] летіла швидко-швидко, мов метеор, то розгоряючись, то затухаючи. (Ю. Збанацький)
  • Спалахнув вогник сірника, затріщала, розгоряючись, свічка. (П. Колесник)
  • На світанні, коли на сході вже зоря розгорялась і пастухи виганяли худобу на царини, мчав степом у напрямі до Дніпра відкритий блискучий автомобіль. (О. Гончар)
  • Захід погас не розгорівшись. (О. Донченко)
  • Ось перша чайка іскрою зліта І, мов згорівши, падає у воду, І розгоряється вже круча золота, Лісами простягнувшися до сходу. (М. Нагнибіда)
  • Чим ближче під'їжджали троянівці до заводу, .. тим яскравіше розгоралися і освітлювалися величезні, запорошені вугільною пилюкою вікна заводу. (Григорій Тютюнник)
рідко. Ставати гарячим, задушливим від спеки. Приклади
  • День розгорявся. Повітря нагрівалось, ставало жарко. (О. Гончар)
  • Запалена піч розгоряється й тріщить. (Марко Вовчок)
Покриватися рум'янцем, червоніти. Приклади
  • Лиця в них розгорялися якимось дивним огнем. (І. Франко)
  • Він тільки скоса поглядав на Соломію, на її рум'яні щоки, котрі розгорілися і розчервонілись, як маківки. (І. Нечуй-Левицький)
  • Скрипаленко багатозначно зітхнув, потер долонею вухо, від чого воно враз розгорілося жаром. (Ю. Збанацький)
перен. Приходити в стан сильного збудження, душевного піднесення. Приклади
  • Мотря стоїть коло печі, та в запічку колупає... Почервоніла, розгорілася, ще краща стала, ніж була. (Панас Мирний)
  • Становий розгорівся, стрибонув через два камені, посковзнувся й шубовснув ногою в воду. (І. Нечуй-Левицький)
  • Молода кров, розгоряючись, гріє, б'є у лице. (Панас Мирний)
  • В неї саме тоді серце розгорілось до Уласа, розгорілось од кохання. (І. Нечуй-Левицький)
  • Сухе тіло його ще дужче розгорялося; очі застилало заволокою; у висках – сіпало; у грудях – боліло-хрипіло. (Панас Мирний)
  • Занедужав я, розгорівся, якась трясця мене трясла. (Ганна Барвінок)
перен. Проявлятися повною мірою, ставати дуже сильним (про почуття, фізичні або душевні переживання і т. ін.). Приклади
  • Біль розгорявся з несподіваною силою. (В. Козаченко)
  • Люди застогнали. Туга розгорялась, як вогнище. (Є. Кравченко)
  • Любов молода, наче зірка весни, розгорілася в серці мені. (А. Малишко)
  • – От і літо розгорілося, і абрикоси вже жовтіють... (І. Нечуй-Левицький)
  • – Ходімо вечеряти, – сказав лікар. – У кожного розгорівся апетит. (М. Трублаїні)
  • Мелодії розгоряються, ніби займаються вогнем. (І. Нечуй-Левицький)
  • Бій на баржі розгорався. (З. Тулуб)
  • Навколо його статті розгорілась гостра дискусія. (Ю. Шовкопляс)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.