РОЗВАЖАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, що. Займаючи кого-небудь розмовами, справами і т. ін., відвертати його від чогось гнітючого, важкого, неприємного. Приклади

Пішов старий, покликав меншу дочку: – Тетянко, йди, моя рибко, до сестриці; вона у великій печалі, – розважатимеш її. (Марко Вовчок)
Евтерпо! Ти одна ще не втікаєш Із наших тихих сіл і хуторів: З дівчатами в нас весну прославляєш, Розважуєш удів, жінок, бабів. (П. Куліш)
Я кілька днів тому посиротіла. На роботі мені ніколи думати про своє, у нас текстильна фабрика перевиконує план, товариші по роботі всі до мене добрі й розважають по змозі. (Ю. Яновський)
Хрестини сина, що породила Домна восени, не здолали розважити засмученого Семена, не розпорошили його гірких думок, його гризоти... (М. Коцюбинський)
Хтось хоче, аби чиїсь листи, коли вже не вміють розважати, то хоч би не журили когось дорогого. (Леся Українка)
– Та кинь ти, Федосію, цю думку! – став розважати його Василь Тимофійович. – Нічого тобі не буде до самої смерті; інспектор у нас людина молода, погарячився, а насправді він не зробить лиха. (С. Васильченко)
То розважити жінку хотів Петро, а тепер чує, як у самого на серці все важче та важче стає. (Б. Грінченко)
Сахно силкувалася розважити себе, доводячи, що все це дурниці. (Ю. Смолич)

кого, що. Веселити, забавляти, потішати кого-небудь чимсь. Приклади

Сидить він раз під дубом та й куняє, Ніхто його не розважає – Аж чує – на вербі, Між листям десь, Зозуля закувала. (Л. Глібов)
Ляля весь час сміялася, юнак, видно, розважав її якимись жартами. (О. Гончар)
Він посадовив Радченка біля Ольги Климівни і наказав їй розважити гостя. (С. Журахович)
Я сестричку розважаю, Сам їй віршика складаю. (М. Стельмах)
– Ти молоденька, то й хату нашу розвеселиш, і унучечку мою розважиш. (Марко Вовчок)

що, розм., рідко. Всебічно зважувати, обмірковувати що-небудь. Приклади

Роман йшов і розважав щось; думки снувалися по його голові, як човник поміж основою. (М. Коцюбинський)
Поза тим і сам [Лясота] придивлявся, прикидав у думці ті наслідки спостережень, розважав настрої козаків, старшин. (Іван Ле)

Роздумувати, розмірковувати над чим-небудь. Приклади

Клопіт зчинився такий, що Господи! Усяко розважували, міркувалися, дивували, .. тягнулись до двору панського – що буде. (Марко Вовчок)
Германові нема коли довго розважувати, – він тихими кроками, мов кіт, крадеться до першої-ліпшої хати. (І. Франко)
Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників. Розваживши добре, він знайшов, що справді взяв через край. (В. Самійленко)
Фрейлігратів мурин-князь Якось так в запалі трахнув, Не розваживши, в свій бубон, Що, загувши, він розскочивсь. (Леся Українка)

РОЗВАЖА́ТИ