РОЗБУДЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

РОЗБУ́ДЖУВАТИ

Переривати чийсь сон, примушувати кого-небудь прокинутися. Приклади

Веретено падає з рук [матері] і, вдарившись об землю, розбуджує [її]... (Панас Мирний)
Розбуджає він Івана, Та його й питає. (С. Руданський)
Задовго до світанку він розбудив кучера і наказав запрягати коні. (П. Кочура)
Його розбудив галас у вагоні. (М. Трублаїні)
* Образно. Музика розбудила сонний ліс; луна розляглася по горбах, по долинах, неначе заразом заграло десь кілька оркестрів, – ефект був великий! (І. Нечуй-Левицький)
– Пробачте, ви не знаєте, хто ця... дівчина чи жінка? – раптом запитую в якомусь підсвідомому бажанні розбудити його [слухача] від такого дивного заціпеніння. (Іван Ле)
Раптом гучний брязкіт клямки в хаті, що праворуч нас, розбуджує мене від думок. (І. Багмут)

перен. Спонукати до дії, примушувати бути діяльним, активним. Приклади

Не додавай знесиленим журби, Не добивай зневір'ям підупалих, А розбуди на діло боротьби, Знайди розвагу в світлих ідеалах! (П. Грабовський)
Хотілося хлопцеві знайти таке слово, яке б враз розбудило дужих месників – надто багато кривди було навколо, не вистачало вже терпіння у людей зносити її. (з наук. літ.)

перен. Сприяти виникненню, вияву або посиленню якихось почуттів, переживань, думок і т. ін. Приклади

В тумані зникали, Мов у морі потопали [Олег та Святослав], Велику відраду у хановім серці розбуджали. (Панас Мирний)
Але все ж вони [літературні вечори] живили, розбуджували, може, й туманні прояви інтересу до літературно-творчої дійсності. (Іван Ле)
Українські народні пісні подають .. взірці чистої народної мови й високого поетичного вислову, розбуджують любов і повагу до рідного слова. (з наук. літ.)
Москва, як і в попередні рази, розбудила в Андрія хороші спогади з років навчання в Промакадемії. (О. Гуреїв)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.