РОЗБИВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що. Ударяючи чим-небудь об щось чи впускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність. Приклади

Дружки беруть її [Марусю] попід руки. Тим часом татари розбивають вікна і вскакують у хату. (І. Нечуй-Левицький)
Не питаючись, чи Давид хоче вечеряти, тітка запалює на припічку трусок, ставить на нього пательню і розбиває крашанки. (М. Стельмах)
Ми з братом жирували й розбили макітру з тістом. (Григорій Тютюнник)
Коло берега кригу розбив штормик. (Ю. Яновський)
Якийсь час працюють мовчки. Зет приносить нову брилу і знов розбиває її. (Леся Українка)
Гірська земля тверда, мов камінь. Кожну грудку Катерина розбивала, розсікала на дрібні шматочки. (С. Чорнобривець)
Микула виніс із хижі й розбив на дерев'яному чурбані дві корчаги – на цій землі вони батьку Анту не були потрібні. (С. Скляренко)
Дерево превисоченне було; його так до половини у мілку [дрібну] щепу розбило. (Г. Квітка-Основ'яненко)

що. Пошкоджувати, руйнувати, приводити до непридатного стану що-небудь поштовхами, ударами, струсом і т. ін. Приклади

Буря розбила корабель, усі загинули, і тільки Євгешка врятувався. (О. Донченко)
Козаки розбили винницю й випустили в мерзлі рівчаки спирт і вино. (Ю. Яновський)
Ось танк чорніє між ланів, не здатний вже до бою. Артилерист його розбив наводкою прямою. (В. Сосюра)
Машину їхню розбило, шоферову дворічну дитину тяжко поранило осколком на руках у матері. (О. Гончар)

що. Ушкоджувати, ранити, дуже забивати яку-небудь частину тіла. Приклади

Ішли [заробітчани], розбиваючи ноги до крові. (О. Гончар)
Якийсь з москалів перечепив її на бігу, – зо всього маху вона грякнулася на землю, розбила ніс. (Панас Мирний)
Параліч розбив мою ліву руку. Тепер я не можу ні зігнути її, ні підняти вгору, і зовсім атрофувались нерви. (О. Гуреїв)

кого, що. Позбавляти кого-небудь сил, енергії; знесилювати, виснажувати. Приклади

Так мене житє [життя] розбиває, та так опоясує горем, що ледво, ледво [ледве] тримаюся. (В. Стефаник)
Прочитавши це все, я почув до русинів несказанний жаль, котрий разом із страшною жарою зовсім розбив мене. (О. Маковей)

кого, що. Завдавати поразки кому-, чому-небудь, перемагати когось, щось у боротьбі, битві. Приклади

[Кривоніс:] Армаду кораблів султана, що розбивала великий флот венеціанців, ми скільки разів на попіл перетворювали... (О. Корнійчук)
– Хтомочко, мій дорогий, якби Бог дав хутчій розбити ворога і здоровому додому прийти... (О. Гончар)
Партизани напали на село. Фашистів розбили, а всіх коней забрали собі. (Ю. Збанацький)
Савченко з передовими робітниками розбив охорону князя Кохана і взяв завод під опіку професійної організації. (М. Стельмах)

що. Перешкоджати у здійсненні, виконанні чого-небудь, робити неможливим це здійснення, виконання. Приклади

Так стоять вони [солдати] насторожі, Розбиваючи плани ворожі, І гримить їх безсмертна слава. (Л. Дмитерко)
До останньої хвилі я справді гадав їхати з Вами в гори, а тепер гидка проза розбила усі мої надії. (М. Коцюбинський)
Щось треба конечне придумати, аби загодя розбити всякі сходини між ними [Славком та Варварою]. (Л. Мартович)
[Галя:] Давно б призналась!.. Так от воно що: тебе причарували чорні очі!.. Я зараз приведу Зіньку-шептуху, то вона скропить тебе водицею й розіб'є ті чари. (О. Стороженко)
Зашумів сокіл Із-за крутих гір, Розбив, розлучив Пару голубів. (П. Чубинський)
Зустріч відбулася серед хвиль, і плавці довго не могли схопитися за руки, їх усе розбивала хвиля, та нарешті їм пощастило. (Ю. Яновський)

кого, що, перен. Доводити неспроможність, помилковість певного твердження, переконання і т. ін. Приклади

[Аркадій:] Ти блискуче розбивала опонентів, з почуттям великої гідності. (О. Корнійчук)
Похмурий член комісії з мішками під очима люто ненавидів благообразного дідка в окулярах за те, що той недавно виступив із статтею в одному науковому журналі і розбив його теорію про походження скіфів. (Григорій Тютюнник)

що, перен. Занапащати, марнувати що-небудь. Приклади

[Кармелюк (твердо):] Ні, Марусе, того, що було, вже не вернути. Розбили наше щастя – вдруге його не стулиш. (С. Васильченко)
– Коли б вам знищили п'ятнадцать років життя так, як розбили ви їх мені, то вам не захотілося б більше сміятись! (В. Собко)
Безмірна терпеливість людини. Життя може забрати у неї найближчих, розбити кохання, украсти щастя, але людина лишається людиною. (М. Стельмах)
Без виразного діла сидіти у Львові, то все одно, що в Києві, – тільки нерви томити та розбивати. (Леся Українка)
– Я хотів би зробити ваш скульптурний портрет, – із захватом пропонує Хома й розбиває дівчині настрій. (Ю. Яновський)

що, перен. Порушувати що-небудь (гармонію, спокій, тишу і т. ін.). Приклади

Каміння і скелі над берегом здавались ще більше нерухомими проти вічно живого, вічно рухомого моря, що при кождій хмарці, при кождій зміні небесного світла переміняло свій вид, але ніколи не розбивало гармонії картини. (Леся Українка)
Мовчанку розбиває Василь, який вертається од комори. (Ю. Мушкетик)
Розбив, пронизав .. тишу несамовитий, тонкий і гострий, на одній високій ноті, вереск. (В. Козаченко)

кого, що, перен. Розвіювати, робити непомітним що-небудь. Приклади

[Ольга:] Я сама себе питаю: чого мені так тяжко, коли я одна у неньки, як один місяць в небі, одна я у батька .. – і все те не розбива моєї туги. (М. Кропивницький)

що. Ділити, розподіляти кого-, що-небудь на певні групи, частини. Приклади

Командири сиділи в школі і розбивали нове поповнення по сотнях. (П. Панч)
Розбив Шевченко бригаду на кілька ланок і велів одночасно будувати не одну, а п'ять хат. (Ю. Яновський)
Старший лейтенант розбив взвод на дві частини, залишивши два відділення в резерві і одне виславши вперед. (І. Багмут)
Досліди, проваджені вченими різних країн, показали, що людей за їх реакцією на невагомість можна розбити на три групи. Одним невагомість подобається, іншим байдужа, у третіх викликає деякі неприємні явища. (з газ.)
Від уміння [викладача] .. розбити курс на ступені інформації, від майстерності, проявленої при складанні формулювань і контрольних запитань, залежить ефективність такого [програмованого] методу навчання. (з наук.-попул. літ.)
В своєму листі Ви раєте уладнувати її [“Повію”] так, щоб можна було друкування розбити не більше як на дві книжки. (Панас Мирний)

що. Розміряти, розплановувати ділянки землі. Приклади

– На нашу думку, можна було б зробити так: розбити оцю площу перед Раківкою .. за принципом шахівниці. (М. Трублаїні)
Улянка добре скопала город, розбила на грядки. (О. Донченко)
Усю землю розбила [княгиня Ольга], уставила волості, погости, кожному дала урок і устав. (С. Скляренко)
На майданчику для відпочинку розбивають квітники з однорічних і багаторічних квітів та квітучих кущів – спіреї, жасмину тощо. (з наук. літ.)
– Вирізуємо з поля шматок землі задля двору, громадським заходом збудуємо будиночок, розіб'ємо садок... (Панас Мирний)

що, розм. Замінювати одні грошові знаки на інші. Приклади

По обіді я попросив шойхета познайомити нас із фабрикантом... До речі, в мене й справа була – розбити крони на руські гроші. (Олесь Досвітній)

кого, що, а також без прям. дод., розм. Грабувати кого-небудь; бешкетувати, чинити розбої. Приклади

Вдень у яру сидять [розбійники], а вночі на здобитки йдуть, людей розбивають. Переймуть, хто їде, та й пограбують, а то так і вб'ють. (Б. Грінченко)
Довго розбивали вони [розбійники] по краю, а вкінці задумали зробити одне сміле діло. (І. Франко)
[Пані Люба:] А чи тобі ж, Кушнірук, за таке діло братися? На всю округу коваль був, гроші заробляв .. Пішов розбивати. (С. Васильченко)

що. З силою, різкими рухами розсікати, розділяти що-небудь (воду, повітря і т. ін.). Приклади

Не плаває – літає Семен Дніпром, тільки човен синю хвилю розбиває. (Марко Вовчок)
Невеликими руками, мов ломаками, розбивав він чисту воду і подавався все вперед та вперед. (Панас Мирний)
Він курив папіроску за папіроскою і розбивав головою хмари синього диму. (М. Коцюбинський)

що. Розташовувати, розміщувати, влаштовувати в певному місці що-небудь (намет, табір і т. ін.). Приклади

– Гей, розіб'є, Дніпро, Турчин скоро шатро На старім Запорізькому тирлі. (І. Манжура)
Дуб був тоді ще молодим, та вже крислатим, і не випадково під його густою тінню розбив свій намет великий гетьман. (І. Цюпа)

що, розм., рідко. Розганяти по судинах (кров). Приклади

– Кажуть, перець кров розбиває. А я його змалечку їм. Може, через те й рудий? (Григорій Тютюнник)

що, розм., рідко. Розправляти, розстилати (постіль). Приклади

Славно розбила [Груня] постіль, покрила рядном, матір спати просить. (К. Гордієнко)

РОЗБИВА́ТИ