РИПИ — ТЛУМАЧЕННЯ

РИПІ́ТИ

Видавати рип (див. рип1). Приклади
  • Надворі тихо, холодно; мороз скаженів..; під ногами рипів сніг... (Панас Мирний)
  • Рипіла десь неприбита дошка, гримотіла зірвана бляха на покрівлі. (Іван Ле)
  • Рипіли полози в санях, іржали коні на господарстві, у кузні видзвонювали молотками ковалі. (В. Кучер)
  • Уляна іде. Її черевики риплять, вона скидає їх і йде босоніж. (С. Голованівський)
  • Черниш устав із-за столу і, риплячи чобітьми, замислений, пройшовся по хаті. (О. Гончар)
  • Після цього сновидіння Тадик робиться кволим. Тюремні дружки не пізнають свого капітана. Він не втручається в життя камери і вночі не рипить зубами, а тихо стогне. (Григорій Тютюнник)
розм. Говорити різким, неприємним голосом. Приклади
  • [Казидорога:] Сказилася війтиха, чи що? Чого вона рипить? (І. Франко)
  • Троїста музика гра, що є духу: риплять скрипки, бряжчать цимбали. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Хтось горлає пісню і безперестану рипіла гармонь. (П. Панч)
розм. Хрипіти (про легені). Приклади
  • – Ми всі сміялись, сміху був повен луг, я устав з трави, щоб посміятися, і відчув, що мене коле колька, легені ніби риплять під ребрами, і сміху в мене не вийшло. (Ю. Яновський)
  • Я зовсім і виду не маю дуже слабкої людини .. і кашляю в тій же мірі (тільки що часом рипить у грудях та дуже рідко показується кров). (Леся Українка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РИП

Звуконаслідування, що відтворює різкий звук від тертя чогось об що-небудь. Приклади
  • Аж ось... рип!.. хтось увійшов у хату... (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – Зараз дійдемо до великого каменя, повернем до лісу, – говорить Марія і прислухається. “Рип-рип” – доганяє нас рипіння солдатських чобіт. (І. Муратов)
розм. Уживається як присудок за знач. ри́пнути. Приклади
  • То було ніколи й не загляне в нашу хату..; а це колись одного дня, ні сіло ні впало, Параска рип нашими сінешніми дверима! (І. Нечуй-Левицький)
  • – Коли це ворота рип: заїжджають до двору черкеси в шапках. (Григорій Тютюнник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РИП

Різкий звук, що виникає від тертя предмета або його частин чи деталей об щось інше. Приклади
  • Почувся брязкіт шпор, рип чобіт. (Панас Мирний)
  • Сьогодні, перед світанком, Андрія розбудив рип сінешніх дверей. (Д. Бедзик)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РИ́ПА

Вибій (див. ви́бій1). Приклади
  • Лан жита закінчився, і хлопці шмигнули в рипу, глибоко промиту дощами. (П. Козланюк)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.