РЕВНИВИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

РЕВНИ́ВИЙ

Схильний до ревнощів (у 1 знач.), охоплений ними. Приклади
  • – То любиш? Говори, як на духу, бо я ревнивий. – Дуже! – з почуттям і посміхом говорить молодиця. (М. Стельмах)
  • Вона не належить до тих ревнивих жінок, що на вечірках, як кліщ, біля чоловіка. (Яків Баш)
  • Він сидів за столом мовчки, схиливши голову над тарілкою, але пильним і ревнивим поглядом увесь час стежив за своєю дружиною й Карпом. (А. Шиян)
  • І відчуття провини перед нею, і цікавість ревнива гнали графа в кімнату дружини. (Іван Ле)
розм. Схильний до заздрощів; заздрісний у чому-небудь. Приклади
  • Як і більшість гітлерівських генералів, Веллер був ревнивим в питаннях особистої влади. (Ю. Бедзик)
  • В розмовах і суперечках минули останні тренування. Ревнивим поглядом стежили юнаки й дівчата одне за одним. (В. Собко)
рідко. Дуже старанний, ретельний, завзятий; ревний. Приклади
  • Ганяють голубів аматори ревниві. (М. Рильський)
  • Коли Катерина знову спитала його, про що він думає, відповів голосом ревнивого господаря: – Піду на греблю, довідаюсь, як там. (Г. Коцюба)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.