РВУЧКИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
РВУЧКИ́Й
З раптовими різкими поривами неоднакової сили; поривчастий, нерівномірний.
Приклади
- Край степовий! Ой та вітер дикий, рвучкий! Як ударить – телефонні струни рве, крутить в пучки! (П. Тичина)
- Дорогу до Коломиї замітала рвучка і колюча хуртовина. (Т. Масенко)
- Шлях заносять рвучкі сніговиці. (П. Воронько)
- Шашло не почув пострілу, тільки рвучкий відкат гармати. (Ю. Збанацький)
Який здійснюється раптово, з великою швидкістю; дуже швидкий.
Приклади
- Рвучким рухом Василь зупинив лебідку. (І. Волошин)
- Гайдай схопився за маузер. Оксана рвучким жестом спинила його руку. (О. Корнійчук)
- Берник швидко присів і рвучким стрибком перенісся на край урвища. (І. Муратов)
- Лікар забігав по кабінету рвучкими кроками. (І. Микитенко)
- Раптовий сміх [Самка], хрипкий і не по літах басистий, рвучкий, як і властивий йому тон балачки, були його характерними рисами. (Олесь Досвітній)
- З глибини ночі почувся рвучкий, бадьорий гудок паровоза. (М. Трублаїні)
- Котрийсь із парубків зненацька починав голосно співати коломийку до танцю, кидаючи слова в такт рвучкої і лагідної музики. (Т. Масенко)
Запальної вдачі, енергійний, швидкий (про людину).
Приклади
- Реджі змарнів і став хмурим, але по-давньому стрункий і рвучкий в рухах. (І. Кочерга)
- Кремезний та рвучкий юнак то сідав на табурет, то бігав з кутка в куток. (О. Ільченко)
до чого, розм.
Який відзначається великим потягом, прагненням до чого-небудь.
Приклади
- Бувалий [Степан Облога], сердешний, рвучкий до науки. У нього розумні, натруджені руки. (П. Воронько)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.