РВЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що. Порушуючи цілісність чого-небудь, різким рухом розділяти його на частини. Приклади

Оберталося [дитя] до стіни й, держачи ковбасу цупко в руках, рвало її зубами. (Л. Мартович)
Кілька разів посилали [до Василя] гінців із записками Оксена, .. щоб .. негайно повертався в село і роздував горно. Василь записки рвав. (Григорій Тютюнник)
Деякі коні полохалися води, комизились, рвали посторонки. (О. Гончар)
* Образно. Над містом дим, колони хмар, їх рвуть вітри, мов клоччя вати. (В. Сосюра)
За вікнами уже не в [на] жарт бешкетує метелиця: безтямно виє, стелить замети, рве ніч. (В. Логвиненко)
[Сестра Серахвима:] Ми за нею... аж земля гуде – біжимо, об сучки одежу рвемо та за нею поспішаємо. (Панас Мирний)
Собака собаки не рве. (Номис)
Людей! Незлобних, праведних дітей Жрете, скажені!.. Мов шуліка Хватає в бур'яні курча, Клює і рве його. (Т. Шевченко)
Ведмідь .. впіймав його зубами та давай смикать та рвати. (І. Нечуй-Левицький)
Жандарми поперекидали все в хаті, в хатині, на горищі, в коморі. Вони не тільки перекидали, а рвали, нищили, били все, що потрапляло під руку. (С. Скляренко)

кого, що. З силою, різкими рухами смикати, тягнути. Приклади

Отець Миколай.., не стукаючись, рве на себе двері в світлицю. (М. Стельмах)
Вітер віти рве вербові. (М. Рильський)
– Люди! – закричав Оксен .. Вітер рвав його чуб, оголюючи залисини. (Григорій Тютюнник)
Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам'яні брили з гори і дуже легко може перевернути віз. (І. Франко)
Вона міцно стискала ручку зонтика, бо вітер надимав його і рвав з рук. (М. Трублаїні)
Її кидають на ослін, рвуть з неї пальто, жакет, вона лишається в платті. (А. Хижняк)
* Образно. Хуга вила І рвала стріхи з бідних хат. (Микола Чернявський)

що. Відокремлювати, відділяючи від стебла, кореня; обламувати, ламати стебла; зривати. Приклади

– Піду я, мати, зіллячко рвати. (С. Руданський)
Одарочка, не знаходячи Івася, почала рвати квіточки. (Панас Мирний)
Рвала собі [Ярина] горіхи мовчки. (Леся Українка)
– Хто такий? Чого тут лазиш? – Ожину рву, – промимрив Йонька. (Григорій Тютюнник)

що. Підривати, висаджувати в повітря. Приклади

Здалеку було чути грімкі [гучні] вибухи: то на Дніпрі рвали кригу. (Л. Дмитерко)
Там рвали скелі: розчищали гирло Дніпра. (Яків Баш)
Ти ішов тоді до бою, Ще й на Пруті рвать мости. (Д. Павличко)

що, перен. Припиняти, розривати (стосунки, зв'язки і т. ін.). Приклади

Княгиня Ольга встала з крісла .. Та хіба ж можна рвати ряд з хозарами, укладений ще Ігорем? (С. Скляренко)
Семен Яремченко народився в Григорівці і з цим селом ніколи не рвав своїх зв'язків. (Д. Бедзик)

що і без прям. дод., перен., фам. Брати, одержувати, захоплювати, перев. нечесно, незаконно, але з вигодою для себе. Приклади

– У мене таке правило – рви для себе, скільки можеш, і іншим не давай. Василь слухав це базікання, і його аж острах брав. (А. Хижняк)

безос., розм. Завдавати гострого болю, сіпати (при нагниванні). Приклади

Христі трохи полегшало: рве, сіпа, горить, та хоч не так болить несамовито. (Панас Мирний)
Очерет ріже ноги, п'яту ось пробив [Гнат], бруду набилося, горить, рве, п'ята розбухла, на землю ступить ніяк. (К. Гордієнко)

кого, що, перен. Спонукати до чого-небудь. Приклади

Вічний революцьонер [революціонер] Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю. (І. Франко)

Поривчасто віяти (про вітер), нестримно котитися (про хвилі). Приклади

Вночі, як верталась [дівчина] від Бондаренків додому, насилу на ґаночок вибралась, так рвав вітер. (А. Головко)
Місце глибоке, хвилі рвуть. (Г. Хоткевич)
Буря рвала, кружляла, свистіла і швидко замітала стежку. (Яків Баш)

перен., розм. Працювати на повну силу, потужність. Приклади

Мотори [літака] рвуть на повному газу. Бляшанки, паки, ящики .. переповзають з боку в інший бік. (М. Бажан)
Федот сидів у холодку, знявши сорочку, просихав тілом на легенькому вітерці .. – Що? Втомився? – співчутливо глянув на нього Йонька. – А ти дуже не рви, бо тоді й руками не рушиш. (Григорій Тютюнник)

розм., рідко. Те саме, що рва́тися 6. Приклади

* Образно. Вона [доля] тривожна і огниста, Своїми помислами чиста, Клекоче, рве до верховин. (А. Малишко)

РВА́ТИ