ПУЧОК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПУЧО́К

В'язка тонких однорідних предметів. Приклади

– Ой, цюро ж мій молодесенький! Подай мені лучок та тугесенький, Подай мені тугий лучок І стрілочок цілий пучок! (з народної пісні)
От і положили її [відьму]; по два парубка сіло на руки і на ноги, а два узяло здоровенні пучки різок та й почали чистити. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Над ґанком висіли важкі кетяги пов'язаної в пучки калини. (М. Стельмах)
Чаплиних білих пер пучок на шапці квітне, – За кожне не один заплачено дукат. (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
* У порівн. Намисто червоніло на білій свиті, як пучки калини. (І. Нечуй-Левицький)
Я нариваю цілі пучки цвіту яблуні, повні руки, і несу в хату. (М. Коцюбинський)
Від грубки полохливо стрибали ясно-рожеві тіні, і в світлі їхї виглядали пучки засушених квіток та трав. (М. Івченко)
Край степовий! Ой та вітер дикий, рвучкий! Як ударить – телефонні струни рве, крутить в пучки! (П. Тичина)
Технічне льняне волокно складається з волокнистих пучків, склеєних у стрічки, довжина яких залежить від довжини стебла льону. (з наук. літ.)
Перед тепловою обробкою спаржу в'яжуть у пучки і підрівнюють. (з навч. літ.)
* У порівн. Під стелею скупо, ніби пучок червоних ниток, світилися лампочки. (С. Чорнобривець)

Сукупність чого-небудь, що розходиться з однієї точки, з одного джерела. Приклади

Сонце, наче діжа, котилося аж по землі, розстилаючи навкруги пучки щирозлотого проміння. (Панас Мирний)
А коли встали тумани, густими пучками слалося сонце на землі. (М. Івченко)
Нишпорячи по судну, він знайшов якесь скельце, і виявилось, що воно має властивості лінзочки, якою можна зібрати промені пучком і навести їх на край холоші, і матерія починає тліти... (О. Гончар)
Використовуючи пучки прискорених частинок, можна одержувати різкого типу мезони. (з наук.-попул. літ.)
Тиснулося бадилля високих гірських лопухів з білявим листям .. та ще якогось високостеблого зілля з пучками здорових жовтих квіток на вершку. (І. Франко)
Приятель мій, сопучи, хапав руками пучки очерету, підтягаючи вперед човна. (Олесь Досвітній)
Січкар .. посміхається круглим видом, на якому ворушиться чорний пучок бороди. (М. Стельмах)
* У порівн. Глюзинський ліниво й зневажливо посміхається під жовтими й рівними, як пучки житного колосу, вусами. (В. Винниченко)

Група м'язових, нервових та ін. тканин, волокон, розташованих у вигляді довгастих скупчень, шнурів. Приклади

Кожна живильна артерія супроводжується двома венами, закладеними, як і артерія, у товстих пучках сполучної тканини. (з наук. літ.)
Обличчя [у Корчагіна] довге, ледь повісповане, зліплене з пучків м'язів та кісток. (Ю. Збанацький)

розм., рідко. Те саме, що буке́т 1. Приклади

Копронідос держав у руці здоровий пучок півонії, нарцисів та тюльпанів. (І. Нечуй-Левицький)
Проходять по доріжці з пучками пролісків дві дівчини. (М. Івченко)
На рогах дівчата в кожушках продавали перші підсніжники з навколишніх горбів, де вже оголилась земля. П'ять копійок пучок, п'ять копійок. (В. Підмогильний)
Входить Іван. У руках пакунки з кондитерської і пучок квітів. (І. Микитенко)
Зірвавши пучок фіалок, Славко прилаштував своїй подрузі на чоло вінок. (О. Бердник)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПУ́ЧКА

Кінчик пальця руки. Приклади

У дитини заболить пучка, а у матері серце. (Номис)
Ганна показала синові обидві пучки, сині, накопирсані неначе ножем, з синіми нігтями. (І. Нечуй-Левицький)
Завжди [Петренко] ревно молився, стаючи навколішки й притискаючи до чола, грудей та пліч складені до купи три пучки. (Б. Антоненко-Давидович)
Вілліс задумливо дивився в вікно і тер нервово пучку об пучку. (Олесь Досвітній)
Печерський ігумен Антоній тихо стукнув пучками пальцій по застеленому убрусом, небарвленому столі: трапезу закінчено. (Н. Королева)
І зняв [парубок] мою каблучку з пучки, а свою мені надів. (Ганна Барвінок)
Злякалась голубонька, як дитина, і заплакала з ляку. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. (П. Куліш)
– Так ото вона та сама ордівська Настя? – показують на неї пучками якісь чужі жінки. (С. Васильченко)
* Образно. Вже й день минає, і вечір узявся червоною пучкою за верховіття лісу. (Ю. Яновський)

Три пальці руки (великий, вказівний і середній), складені кінчиками разом. Приклади

Почала [Катря] хреститись. Міцно зцупивши пучку, вона ще міцніше почала накладати нею то на лоб, то на груди, то на плечі. (Панас Мирний)
“Ага, то Трохим, а то Килина”, – впізнав Юхим, насипаючи пучками в люльку тютюну і і пильно придивляючись до рук, боячись розсипати. (В. Винниченко)
На партах повно дітвори .. Посхилялися всі над зошитами, у кожного в пучці, замазаній в чорнило, цупко ручка – виводить старанно кожну літеру. (А. Головко)
* У порівн. Про Якова вона не змогла згадати без того, щоб пекуча туга не скрутила, мов у пучці, її серця. (Панас Мирний)

Така кількість чого-небудь (перев. сипкого), яку можна взяти трьома (рідше – двома) складеними пальцями руки; щіпка. Приклади

Подоставали з торбинок хто окрайок хліба й пучку солі, хто шматок сала або в'ялену тарань з цибулею і почали мовчки їсти. (Д. Мордовець)
Він одірвав шматочок газетного паперу, взяв пучку махорки. (А. Шиян)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.