ПРОСИМ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПРОСИ́ТИ
кого, що і без прям. дод.
Звертатися з проханням до кого-небудь, домагатися чогось; спонукати кого-небудь зробити, виконати щось.
Приклади
- Губернатор .. став її випитувати, об якій нужді вона його просить. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Як той явор [явір] над водою, Степан похилився.. А Ярина То клене, то просить, То замовкне, подивиться, І знов заголосить. (Т. Шевченко)
- Рішили зараз же послать Найбільших десять Жаб на другий бік болота Просить у Долі короля. (Л. Глібов)
- Ослабла [Маруся] й хиталася на коні. Але о спочинок також не просила. (Г. Хоткевич)
- Проси в мене все, що захочеш, Все тобі дам я. (М. Зеров)
- – Я вас, товаришу командир, хочу про одне діло просити... (О. Гончар)
- Начальник санслужби флоту повернув Заброді обидва рапорти, в яких Павло просив послати його на фронт. (В. Кучер)
- – Козаки просять, батьку, щоб ти глянув на них перед смертним часом, – сказав, підлетівши, охриплим голосом Писаренко. (О. Довженко)
- Вечорами літні статечні солдати тепер часто просили Шевченка: – Заспівай, братику. Дуже гарні твої пісні. (З. Тулуб)
- Усі вже знали, що Семен просить Мотрю сидіти на віру. (М. Коцюбинський)
- – Розходьтесь, панове козаченьки, прошу я вас просьбою, не засмутіть гірше мене, молодої! (Марко Вовчок)
- Прошу тебе – не забудь мене. (Ю. Яновський)
- [Василь:] Життя тихе та щасне, розпорядки громадські вільні, .. – он чого тепер життя просе [просить], он куди тепер воно гне-верне... (Панас Мирний)
- Що се осінь, що се Рано так прийшла, Коли серце просе [просить] Світу та тепла? (П. Грабовський)
- Робочих просять рук зелений простір степу, розмай травневих лук. (І. Гончаренко)
кого, що і без дод., також з інфін.
Запрошувати, кликати куди-небудь.
Приклади
- Не ходи, куди не просили; не бери, чого не положив. (Номис)
- – Просимо ж до нас на вечерю. Не погордуй уступити до нашої простацької господи. (П. Куліш)
- З'являється майор Яцуба і.. гукає до Мамайчука: - Тебе просять! – Бач, мене просять, – враз осміхається Гриня до пастви. – Раніше викликали, вимагали з'явитись, а тепер просять. (О. Гончар)
- Зайшла покоївка. – Пані вже в їдальні. Просять пожалувати до столу. (А. Головко)
- – Хочу оженитись, прошу вас за старосту, коли ваша ласка. (Марко Вовчок)
- – Я тебе до себе в куми прошу... (Панас Мирний)
- – Прийдеш на весілля? Боярином прошу. (М. Стельмах)
- Докія і Василь Чоп'як видавали замуж свою одніську дитину, .. йшли враз із донькою й нареченим, з батьками, панашками .. і дружбами до пана, щоб просити його на весілля. (О. Кобилянська)
- – Прошу, частуйтесь! Сестро, кумо! Семене, Гнате! Сідайте, прошу вас, та пожийте, – припрошувала Мотря. (М. Коцюбинський)
- – Ти, – каже Ісідор, гостинно прогортаючи доріжку перед вовротьми. – О велика і неповторна донька Геліоса .. , прошу ласкаво до мого небувалого царства. (О. Бердник)
- [Хотина:] Милості просимо у господу! (М. Кропивницький)
- Щорс спокійно розірвав конверт [з наказом] .. – Дозвольте оголосити. – Прошу. (О. Довженко)
- – Чудово, зараз питимо чай! Сідайте, прошу вас. – Чай у вашому домі, професоре, стоїть поза всякою конкуренцією, – сказав Славенко. (В. Підмогильний)
- – Здорова була, Варвара Степанівно! Здрастуй, Олю! Пускайте переночувати. – Милості просимо, –і сказала Безугла. – Не які горниці, ну, а місце знайдемо. (А. Головко)
- – То чого ж ви тілько дивитесь, а не накладаєте. Прошу покірно! – повернувся я до його. (Панас Мирний)
без прям. дод., розм.
Призначати ціну за що-небудь.
Приклади
- – Він просить по тридцять карбованців за шкурку. Чи не взяти нам пару? (З. Тулуб)
- – Завжди на ярмарку знайдеш двох дурнів: один дорого просить, другий дешево дає. (М. Стельмах)
- Скыльки просять – Не дорого, господін .. дев'яносто п'ять! (В. Винниченко)
без прям. дод., розм.
Збирати милостиню; жебракувати.
Приклади
- – То десь бог покарав мене: нащо було обдурювати всіх, просячи для слабої неньки? (М. Коцюбинський)
- Се не жебрак. От він, як бачив, не просить ні у кого. (Г. Хоткевич)
кого, що, за кого – що.
Клопотатися про кого-, що-небудь, заступатися за когось.
Приклади
- Я просив його за твого Каленика, і він мені сказав от що: щоб ти йому, не барившися, написав, котрий Каленикові год [рік]? (Т. Шевченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.