ПРОСВІЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

кого, що. Проймати, пронизувати світловими променями (про джерела світла). Приклади

Сонце, схиляючись до обрію, просвічувало золотими пасами вершки дерев. (М. Трублаїні)
Сонце просвітило воду і заграло в ній світлими тонами. (Григорій Тютюнник)
Лампадка не могла просвітити пітьму, але з нею було якось затишніше, очі не боліли, і було все видно. (Б. Харчук)
Скільки потім не просвічували зварене місце, ніякої вади начальник лабораторії не міг найти. (В. Собко)
Викладали речі, розворушували, виміряли на міцність – на “роозрив”, просвічували, піднявши проти вікна, і вивертали, висліджували рубці. (В. Барка)
Просвічуючи рентгенівським промінням людей чи тварин, ми.. бачимо ясно скелет. (з наук.-попул. літ.)
Лікарі так і не стали витягати осколків із Степуриних ніг. Просвітили рентгеном, порадились і зійшлися на тому, що краще цього добра не чіпати. (О. Гончар)

перев. недок., крізь що. Світити, проникаючи крізь що-небудь (про джерела світла). Приклади

Сонце.. деколи просвічувало крізь берези. (П. Куліш)
Крізь віти груші де-не-де просвічує тоненький ретязьок місяця. (С. Васильченко)
Він закліпав сонними очима. Де-не-де крізь туман ще просвічували вогники, але небо вже сіріло. (П. Панч)

перев. недок., крізь що, між чим, на чому без дод. Виднітися в проміжках, щілинах, просвітах і т. ін. між чим-небудь, проглядати крізь щось прозоре і т. ін. (про предмети). Приклади

Теодосій стояв перед Данилом у обшматаній шапці і подертому кафтані, крізь дірки просвічувала кольчуга. (А. Хижняк)
Таня не терпить цього Штепи.. Тихий, чистенький, прилизаний, а на тім'ї вже лисина просвічує. (О. Гончар)
Будівля не була ще вивершена: вона просвічувала червоною цеглою крізь золотисте мереживо риштувань. (Ю. Смолич)
Повела [Надійка] очима у бік степу, що просвічував золотистими стернями крізь зелене віття дерев. (Д. Бедзик)
Небо між верховіттям просвічувало клаптями потемнілої блакиті. (Л. Первомайський)
Всередині зеленого камінця просвічували сріблясті ниточки. (С. Журахович)
С. Васильківський починав з живопису досить бідного за кольором, часто з коричнюватим підмальовком, що просвічував крізь основний шар фарби. (з наук. літ.)
Оксамитна хвиля ледве просвічувала з-під сміття. (Леся Українка)
З-під її опущених чорних вій просвічували сині рисочки довгастих очей. (Л. Юхвід)

що. Робити світлим, освітлювати що-небудь. Приклади

Коли вони під'їздили до Грякового, вечірня зоря вже погасла, а дорогу їм просвічував місяць. (П. Панч)
Світи, світи, місяцю, гей, Ще й ясна зоря, та гей, гей, гей, гей! Просвіщай доріженьку Аж на край села. (з народної пісні)
Світи, місяць, Ой, да світи, ясний.. Ой, тай просвіти ж ти Милому дорогу. (з народної пісні)
* Образно. Коли сьогодні стоїть питання про місце поета, то скажу: воно посеред бурі. Полум'ям серця просвічувати шляхи в прийдешність – ось наше покликання. (М. Олійник)
Вікна були високі, але вузькі, не просвічували великих кімнат, там завжди панував півморок. (П. Загребельний)

тільки 3 ос., тільки недок., без дод. Мати властивість пропускати світлові промені. Приклади

Море.. прозоро просвічувало аж до дна і зверху було веселим, синім. (О. Гончар)
Це скло добре просвічує.

перев. недок., перен. Проявлятися, відбиваючись на обличчі, в очах або знаходячи своє відображення в листах, творах і т. ін. (про риси характеру людини, її досвід, уподобання, почуття і т. ін.). Приклади

Доброта так і просвічує в його одкритому лиці. (М. Коцюбинський)
[Руфін:] Тут уже немає і того талану, що в листах Павла усе-таки просвічує. (Леся Українка)
Ніякої надії не лишалося Гудзикові. Лиця були серйозні, з твердим і рішучим виразом, в очах просвічувала ненавість до його. (В. Винниченко)
Він був уособленням лагідності, доброти.., а весела натура так і просвічувала з усього його обличчя. (Ю. Збанацький)
В очах його ледве просвічувала цікавість. (М. Трублаїні)
Філософ сидів у фотелі, але крізь вираз робленого спокою просвічувала незручність і заклопотаність. (Н. Королева)
Розплющив [поранений] очі лише на мить. Але погляд, тінь посмішки вже просвічували життям. (В. Козаченко)
Ясні голубі очі просвічують глибокою думою. (В. Кучер)

перен. З'являтися в думках, у пам'яті, у сні і т. ін. Приклади

Мрії про сміле апостольство і мучеництво за віру наповняли його голову і просвічували в його снах. (І. Франко)

ПРОСВІЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРОСВІ́ЧУВАТИ

ПРОСВІ́ЧУВАТИ