ПРОЛЯГАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРОЛЯГА́ТИ

Проходити в якому-небудь напрямку, тягтися, простягатися десь, повз когось, щось тощо (про дорогу, стежку, канаву і т. ін.). Приклади

Серед забутого місця пролягала широка дорога аж на гору. Грабарі зрівняли її, розгладили. (Панас Мирний)
Де пролягали в давнину печери, яри між круч перетинали путь, – там траси йдуть, там зеленіють сквери і ескалатори в метро ведуть. (М. Терещенко)
* Образно. Може, пісня проляже, мов кладка Від жорстоких до радісних літ. Передайте, щасливі нащадки, Тим степам мій синовній привіт! (Т. Масенко)
Гляньмо й на те: між снігами зими та огнем пролягає Певна границя і певне віддалення їх розлучає. (М. Зеров)
Холодна, страшна далечінь пролягла поміж нами. (О. Гончар)
З жахом відчула [Устина], як невидима страшна межа пролягла між нею і лісовиками. (М. Стельмах)

З'являтися, виникати, утворюватися (про зморшки). Приклади

Людина, яка вмерла фізично, але живе в пам'яті, схожа на статую – вона не старіє. Ти сам старієш, а вона ні. У тебе на обличчі пролягають зморшки, твої рухи стають повільнішими, очі втрачають блиск, а вона світить тобі, мов сонце. (М. Чабанівський)
Видно, якась нерозв'язана дума залягла важким тягарем у його голові, бо на високому чолі не по літах глибокі пролягли зморшки. (Ю. Збанацький)

Спрямовуватися куди-небудь. Приклади

Скінчились матроські мандрівні дороги, І курс пролягає на схід. Додому, додому! (В. Бичко)
Ще задовго до Ведмедівки і Штукаренко, і Шумаков розуміли, куди пролягає головний напрямок наступу їхньої дивізії. (С. Голованівський)

безос. Минати (про час). Приклади

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.