ПРОДЗВОНИТИ

Док. до дзвонити 1).

Дзвоном позначити час або повідомити про що-небудь.

Продзвонити по душі церк. — забити у дзвони, оповіщаючи про чиюсь смерть.

Дзвонити якийсь час.

Розголосити, поширити (звістку, новину, чутку і т. ін.).

Перевірити справність електричного ланцюга, його окремих частин шляхом їх замикання на контрольному приладі, що сигналізує про нормальне проходження струму звуковим сигналом.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ПРОДЗВОНИ́ТИ

Див. продзво́нювати.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.