ПРИТУЛЯТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПРИТУЛЯ́ТИСЯ
до чого.
Ставати, сідати, лягати, обпираючись об щось або прихиляючись до чого-небудь.
Приклади
- Притуляється [Фатьма] до дерева і дивиться на море... (М. Коцюбинський)
- – Це ти? – іще тісніше притуляється [жінка] до одвірка, щоб не впасти. (М. Стельмах)
- Доки мати підтягувала ґніт у каганцеві (щоб виднішою була синові хата!), Данько, притулившись до теплого комина і відігріваючи закляклі руки, стежив, як радісно шапарює по хаті Вутанька. (О. Гончар)
- Дівчина підходить до вікна й притуляється лобом до холодної шибки. (О. Донченко)
- Карпо почав розказувати, як ящірки гублять хвости і як потім прилазять за ними. І тілько притулиться, – так хвіст і прискаче сам знову. (Панас Мирний)
- Старий Сулейман у білім халаті .. так притуливсь до надгробника, що його трудно було відрізнити від каменя. (М. Коцюбинський)
- – Я ще як малим був, то, бувало, пожену корову пасти, а сам сяду на землю, притулюсь вухом до телеграфного стовпа, слухаю, як він гуде різноголосо, і мрію. (Д. Ткач)
Тісно присуватися, пригортатися до кого-, чого-небудь; горнутися.
Приклади
- Щось стало між нами. Я не смів притулитись до материних грудей, обняти сестру. (М. Коцюбинський)
- Вони мовчали, притулившись одне до одного. (О. Донченко)
тільки док.
Знайти собі притулок; поселитися.
Приклади
- – Нема ж в мене родиноньки, ні до кого притулитися. (П. Чубинський)
- Жив він, як і всі сімейні робітники, в невеличкім будиночку, що ділився на два приміщення, в одному з яких і притулилася його родина. (Олесь Досвітній)
- * Образно. Хати, хати... А в кожній з них притулилося людське горе. (Г. Хоткевич)
- Пан Ригорович мав було покинути і своє боярство і притулитися до чужого весілля. (Г. Квітка-Основ'яненко)
розм.
Розміщуватися, розташовуватися, влаштовуватися де-небудь (перев. на невеликому, тісному просторі, в незвичному, незручному місці).
Приклади
- Один по одному вони виходили з душної кімнати, від весільного столу, і притулялись перекурити на призьбі. (Ю. Смолич)
- Семен теж притулився оддалік під осмаленим деревом. (М. Коцюбинський)
- Село Шпитьки притулилося під горою: ми, значить, під'їжджаємо на німецькій штабній машині, зупиняємось із метою розвідати. (Ю. Яновський)
- – Давай, хоч з коліна вилупи! Плачу, бач, за те, що моя землянка притулились до панського глинища. (І. Нечуй-Левицький)
- Біля низенької сірої хатинки, що притулилася до темної стіни башти, стояли, сиділи у сірих поіржавілих куртках рудокопи. (Олесь Досвітній)
- Сосонка – невелике село. Рядочком хат воно притулилося до лісу, вперлося городами та садками в обидва береги Русавки. (М. Зарудний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.