ПРИСІКУВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИСІ́КУВАТИСЯ

Докоряти комусь, звинувачувати когось (перев. безпідставно) у чомусь, використовуючи для цього будь-який привід; чіплятися, прискіпуватися. Приклади
  • Він почував себе винуватим перед Галею: він даремно присікувався до неї... (Панас Мирний)
  • До конюхів він присікувався, що в них “збруя горить, як у тих циган”. (Григорій Тютюнник)
  • – Ну, й хай придивляються собі на здоров'я, .. зараз нема за що вчепитись до нього, то треба, щоб і надалі ні до чого не можна було присікатися. (М. Стельмах)
Настирливо звертатися до когось з якими-небудь проханнями, вимогами і т. ін.; набридати комусь чим-небудь. Приклади
  • Ті селяни, що подавали йому значніші суми грошей на увільнення своїх синів.., почали присікуватися до нього. (І. Франко)
  • Хлопці присікуються до Хоми, щоб навчив [свистіти]. (І. Микитенко)
  • – До якого Матвія? – уже присікувався дядько, і собі підсуваючи порвану шапурину [шапку] на потилицю. (Григорій Тютюнник)
  • – Ти, Параско, добре радиш, – сказала Кайдашиха, – ходім та присікаймось до тієї дурисвітки, може, вона знає, де Мелашка, та тільки не хоче признаватись. (І. Нечуй-Левицький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.