ПРИПАДАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

до чого, на що і без дод. Падати, лягати на що-небудь. Приклади

Голос, як буря, носився кругом його .. Чіпка припадав ниць, мов хотів сховатися... (Панас Мирний)
Якось механічно, немов уві сні, Галя то припадала до землі і лежала, затамувавши подих, то, коли до неї доторкалась рука Датико, зводилась на ноги і швидко перебігала на нове місце. (Ю. Збанацький)
Семен Іванович вдарить себе рукою, затулить очі, припаде на стіл, довго так полежить. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Він сонний переступив два ступні ті у хижку безважливо і знов припав, сном поклонений. (Марко Вовчок)
Рінь сипалася з-під її ніг, вона сковзалась, припадала на руки, але вставала і все бігла й бігла до невеличкої западини під скелястою стіною. (В. Гжицький)
Раптом звідкись узявся фотокореспондент. Припав на коліно, націлився апаратом на Надю і клацнув. (Д. Ткач)
Барвисті метелики витанцьовували, то підлітаючи вгору, то припадаючи до землі. (П. Кочура)
Потім майже припадаючи до землі, направився [літак] до села і зник за хатами. (Іван Ле і О. Левада)
[Варвара:] Поскручувалося листячко в трубку, прижовкло до землі хилиться, припадає. (І. Волошин)
Ще за сонця, як по улицях гнали череди, над містечком густою хмарою стала курна темрява, а як курява припала, в темному наметі над землею на варті стояв уже білий місяць. (С. Васильченко)
З лісу крадькома, щільно припадаючи до землі, виповзав туман. (М. Руденко)
Дим з папіроси вився і припадав до землі. (Ю. Яновський)

Нахилятися додолу, пригинатися. Приклади

Маковейчик припадає майже до землі і котиться по ній клубочком і кабель біжить у нього в руках, боляче обшурхуючи пальці. (О. Гончар)
Він не співав пісень, не роздивлявся навкруги, нахилявся й нахилявся до керма велосипеда, припадав нижче й нижче і крутив педалі міцними жилавими ногами. (П. Загребельний)
Ковил припав до землі й побіг, і здавалося, що його сиве волосся розчісує невидимий гребінець. (З. Тулуб)
В далині, то припадаючи до землі, то підводячись вгору, заметлялась червона завіса [полум'я]. (М. Стельмах)
Владислав Павлович припав обличчям до стола. Тільки б його не впізнали! (Л. Дмитерко)
Побожний гостю! Припади чолом, З душі зринає радісний псалом, Хоча від сліз і туманіють вії. (М. Зеров)
* Образно. Зоряне небо низько припадало чорним оксамитовим лоном до мовчазної тайги. (О. Донченко)

Притулятися до чого-небудь, пригортатися до когось. Приклади

Кассандра .. втікає в храм, там вона припадає до Палладіона, щільно обіймаючи статую. (Леся Українка)
– Хіба ж мені, безталанній сироті, судилося припадати до грудей милого, чути на своїх устах гарячі поцілунки? (Л. Яновська)
І припала палко ти до мене, І замовкло в поцілунку слово. (М. Рильський)
Тіна припала вухом до ясеневого стовбура. (Ю. Мушкетик)
З хати вийшов батько. Катря припала за вербою. (Марко Вовчок)
Пригнічений сніг міцно припав до землі, гладенький, покірний. (М. Коцюбинський)
Сорочина .. припала до тіла, Я би-м тебе, легінику, любити хотіла. (з народної пісні)
Чайка з криком летіла.., припадала до щогл. (С. Скляренко)
Блукає хмарка молода, Не розтає у синім небі, До хвилі чайка припада, Крилом зрізає білий гребінь. (М. Шеремет)
Вітрець припадав до обличчя. (В. Швець)
Припали голі діти до спідниці, тоненький пальчик ссе собі маля. (А. Головко)
До дядькового низького заспіву припав тенор Федоренка і пішов, пішов понад хатою, понад селом. (М. Стельмах)

Приглядаючись, дослухаючись, говорячи що-небудь, прихилятися, приближатися до когось, чогось. Приклади

Пильно припадає до колиски мати. (П. Грабовський)
Андрій, напівсонний, пригнічений нелюдською втомою, час від часу припадав до зорової щілини. (Ю. Бедзик)
– Нарядилася [попадя], а їсти, кажуть, нічого, – припавши до Рубчихи, промовила секретариха з суду. (Панас Мирний)
Роман, припавши до відчиненого вікна, жадібно вбирав натруджені, як і їхні руки, слова дядьків і терпкуватий осінній повів землі, що й зараз дихала жадобою життя. (М. Стельмах)
А до вчителя, соромлячись, схлипуючи і тремтячи, припадає Василина: – Ой спасибі вам, Степане Васильовичу. (М. Стельмах)
Палажка як побачила [черкасин], так і припала: – Тату, це мені на керсетку!.. (Остап Вишня)
Город Сороку у неділю рано .. взяв [Хмельницький], На ринку обід пообідав, К полудній годині до города Січави припав. (з думи)

до чого. Їсти або пити що-небудь не відриваючись. Приклади

Балика не раз сходив з коня і припадав до їх [струмків] крижаного струміння, повного сонячних іскор. (З. Тулуб)
Грицько вже роззявив рота та й хотів припасти до бублика своїми білими зубами, але зупинивсь. (Б. Грінченко)
Він [собака] проліз повз Микитині ноги й озираючись та оглядаючись, увесь тремтячи з голоду та жаху, припав до помий. (Л. Яновська)
* Образно. І ось до цього багатого джерела культури, яка саме в той час переживала свій ренесанс, – у галузі релігійно-філософської думки, у галузі науки, письменства, мистецтва, – до цього джерела доторкається наша молода Київська Русь і припадає до нього жадібними устами. (з наук.-попул. літ.)
Російські, українські, білоруські поети й прозаїки раз у раз припадають устами до живодайного джерела високої поезії “Слова”. (М. Рильський)
* У порівн. Коли ж якийсь час не був [начальник проходки] під землею, то почував себе кволим, а опускався знову – мов до цілющого джерела припадав. (М. Ю. Тарновський)
Запорожець так і припав до барила, а жид – одно од страху, а друге од скнарості держить та й труситься. (П. Куліш)
Нові корчі вхопили його [хворого], і він забився в матері на руках .. Дід кинувся до його з водою. Почав затихати, припав устами до кухля. (Б. Грінченко)
Біленьке лоша солодко припадало до вим'я великоокої матері. (М. Стельмах)

до чого. Братися за що-небудь, перев. із запалом, старанністю. Приклади

[Храпко:] До науки не придалася [Дунька]; з самого малу до неї не припадала. (Панас Мирний)
Мати, коли я, забувши все на світі, припадав до роздобутої книги, не раз гримала на мене. (М. Стельмах)
Веслярі знову припали до своєї роботи, важко погойдуючись у такт, на спинах випиналися худі лопатки. (В. Кучер)

тільки недок., до кого, коло кого. Турбуватися, піклуватися про кого-небудь; упадати. Приклади

Кайдашиха припадала коло свого онука, неначе коло своєї дитини. (І. Нечуй-Левицький)
Ковалиха ніби щось почула матернім серцем, припадала до нього, як до сина: “Та й поснідав би, чим натщесерце йти, а чи мо боїться об'їсти?”. (А. Головко)
– Правда, лисам [лисячим шубам], покритим гранатовим сукном, більше .. шапкують, перед опаратом [апаратом] церковним більше припадають, та що тото значить! Усе про людське око! (І. Франко)
Помічаю я, що Чайченко став більше до Катрі припадати: то було поперед вона його шука-шука, поки-то він уявиться, а то вже сам він її очима назорить між дівчатами і вмисне тоді до неї горнеться. (Марко Вовчок)
Текля – ставна, русява, кароока, Галя – збита, кругловида, чорнобрива – обидві привабні – лихо знає за ким і припадати. (К. Гордієнко)
Почав я коло Наді щільніше припадати, почав їй віршовані записочки підкидати. (О. Ковінька)

кому, чому. Те саме, що ли́чити. Приклади

На голові коробка велика (їй, бачте, до лиця припадає. У нас багато молодиць покидали коробки, а Тодоська носить). (Дніпрова Чайка)
Зараз було видно, що це не нашого пера пташка. Не та в неї хода, не та й постать, да й українська одежа якось їй не припадала. А гарна, чорноброва була пані. (П. Куліш)
Нехай тяжко голова болить, а таки дорослій дівчині плакати такими ревними сльозами не припада. (Марко Вовчок)
Рука невидимої особи обнімала її стан. Дозя не злякалася, не закричала, не виривалась, щоб утекти, як припадало б вірній жоні. (І. Франко)
Дорогою все йому співалась у голові пісня, що колись Юрко співав. Якраз вона припадала тепер до Мар'янки. (П. Куліш)
Ніхто їм на дорозі не стояв, ніхто і не позавидував, бо пара як раз припала. (Ганна Барвінок)

Розміщуватися в якому-небудь просторовому відношенні щодо чогось. Приклади

Од полудня, вниз по Дніпру, піднімається над Шевченковою горою найвища гора .. Самий крутий бік [найкрутіший] цієї гори, увесь вкритий лісом, припадає якраз проти води. (І. Нечуй-Левицький)
Якщо наголос припадає на перший склад, то після наголошених складів перший завжди коротший від другого. (з наук. літ.)
Найсильніший наголос припадає завжди на першу ритмічну вартість, на першу долю такту. (з навч. літ.)
Діяльність Остапа Вересая припадає на 50-і роки минулого століття. (П. Тичина)
Інтенсивний розвиток жіночих об'єднань у Галичині припав на 1920–1930 роки. (з наук. літ.)
Великдень і Перше травня припали в один день. (Є. Кравченко)
В цілому припадає на роботу щонайбільше 4–5 (а частіше 3) години на день, – се ж небагато? (Леся Українка)
В період масового цвітіння [гречки] на кожний гектар посівів припадало по 4–5 вуликів. (з газ.)

Діставатися на чиюсь долю, ставати чиєюсь власністю. Приклади

На підставі формального акту, все, що мав Гордій, припадало Ганні. (Б. Грінченко)
Всі троє примостились десь під парканом і поділились ласощами. Гаврилкові, звичайно, припало найбільш. (М. Коцюбинський)
– Скільки ж на тебе припало [грішми]? – спитав один козак, якому аж дух захопило від розповіді Нікітіна. – А нічогісінько не припало. (П. Панч)
Не забувала [Войцехова] як опікунка сиріт щомісяця зголошуватися до каси по пенсію, що на них припадала. (І. Франко)
В господі Присташів іще вчора запримітили, що нема Захара, та великої ваги цьому не надали: грошей він не перебрав, навпаки, – ще йому дещо припадало. (А. Кримський)
Осколки дріботять та риють землю довкола... На щастя, на Дем'янову спину не припадає жодного. (Ю. Смолич)
По обох боках коридора тягнулися триповерхові дерев'яні нари, розділені вузькими проходами. Тамарі припало верхнє місце, аж під дахом. (А. Хижняк)
Стефан був підпаском біля панської отари, і йому холодної ночі припала черга пильнувати багаття. (С. Чорнобривець)
Йому, як найстарішому в оселищі, припала честь розпочати свято обжинок. (А. Хижняк)
Припадає світ за очі йти. (Номис)
Зрештою, що значить для солдата п'ятдесят кілометрів, коли вже стільки припадало попоходити за час війни! (О. Гуреїв)
Повінчалась вона з милим, В щасті думала прожить За своїм жіночим ділом, А припало – потужить. (П. Грабовський)
Кому, кому, а куцому припаде! (прислів'я)
Як чого не скінчить у тиждень, що вже казала собі скінчити, то не йметься й до церкви – така! Та й цього припадало дуже порідку. (Марко Вовчок)

Покриватися чим-небудь з поверхні. Приклади

Колись, за молодості, він [двигун] крутив і млинки крупорушки .. А зараз паровик зветшав, і все те припадає борошняним порохом. (Ю. Мушкетик)
Тоня, звеселівши, розповіла, як юні історики просили сьогодні цю тронку для шкільного музею, а вона не дала. – І вірно. Чого їй там пилюкою припадати. Тронка простір любить. (О. Гончар)
Трава припала росою. (І. Нечуй-Левицький)
Замерзло поле скрізь, рілля, стерня, трава Сніжечком біленьким припала. (Є. Гребінка)
Ноги [в діда] тремтіли, серце знесилювалося, губи припадали смагою. (Л. Яновська)
* Образно. Не докоряй мені на самоті, Що в мене серце попелом припало, Що в мене ласки і уваги мало. (А. Малишко)

тільки док., безос., з інфін., чого і без дод. Дуже захотітися чого-небудь; закортіти. Приклади

– Та одчепись ік нечистій матері. Оце припало тобі цілуватись! (І. Нечуй-Левицький)
Усміхнулась горда мати да й каже: – Ну, козаче, коли вже тобі так пильно припало, то от тобі уся історія. Леся моя родилась у чудну планету. (П. Куліш)
– Розкажіть-бо, тепер, діду. – Оце тобі як припало. (Панас Мирний)

ПРИПАДА́ТИ