ПРИМІТИВНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИМІТИ́ВНИЙ

Який перебуває на низькому або початковому ступені розвитку. Приклади
  • Така могутня імперія, як Київська Русь, що протягом півтисячоліття підтримувала статус-кво в Європі – та й у ціломо світі, – не могла виникнути з надр напівдиких племен, які нібито перебували мало не на стадії родово-общинного ладу, з примітивною економікою й ремеслами, не кажучи вже про нерозвиненість класового суспільства. (І. Білик)
  • Нервових клітин у великих півкулях новонародженого стільки ж, як і у дорослого, але вони ще дуже примітивні. (з навч. літ.)
  • Там, за скопищем, на пустім громадськім полі, була перша, примітивна дестилярня [дистиляційна фабрика]. (І. Франко)
  • Людина в окулярах стовбичила біля примітивної трибуни. (Олесь Досвітній)
  • На столі стояв великий срібний самовар з примітивними прикрасами дешевого орнаменту. (О. Копиленко)
  • Укріплення, звичайно, примітивні, роблені, як то кажуть, на живу нитку, похапцем. (І. Багряний)
  • Це була наївна, примітивна, але незвичайна гра. Скрипка покорилася Арсену Черкашину. (Л. Дмитерко)
  • Навчання в музичній школі вона вміло поєднувала з турботами про примітивний побут їхньої невеличкої, але дружної сім'ї. (Л. Дмитерко)
  • Він чував у Відні всякі концерти і всяку музику, та вони не торкали так його серця й фантазії, як оці прості, примітивні тони селянської пісні. (І. Франко)
  • “Мова” горил ледве нараховує два десятки звуків, які можна добре розрізнити. Вона примітивніша за “мову” птахів. (з наук.-попул. літ.)
  • Примітивний смак ніколи не буває пасивним, він завжди наступальний, войовничий. (з газ.)
Спрощений, збіднений. Приклади
  • Дехто розуміє свободу як необмежену можлиість задовольняти будь-які свої примхи, забаганки, грубі й примітивні бажання. Нап'юсь, поб'юсь, покажу всім, який я герой. (О. Гончар)
Який не має глибокого змісту; поверховий. Приклади
  • – Ти, звичайно, у цьому не винен; винні твої татко й мамка, їхній примітивний погляд на виховання. (П. Колесник)
  • Думки й дії героїв у балеті “Чорне золото” напрочуд дріб'язкові, примітивні, часом логічно зовсім не обумовлені. (з наук. літ.)
  • – Дивіться! – Він підсунув мені перед очі якийсь чорний предмет, надто малий для фото. Я тільки хотіла сказати, що нічого не бачу, як побачила... дзеркальце. Жарт, здавалось мені, вийшов досить примітивний. – Не хочете, Славо, подивитись на мою дівчину? (Ірина Вільде)
Який відзначається низьким розвитком інтелекту, вузьким колом інтересів; обмежений. Приклади
  • Егоїзм – душевна черствість, дріб'язковість, себелюбство – всі ці якості, коли вони визначають обличчя людини, роблять її дійсно обмеженою, примітивною чи, як кажуть, одноклітинною. (з публіц. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.