ПРИМХА — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИ́МХА

Несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв чиєїсь неврівноваженості; забаганка. Приклади
  • Годив [чоловік] кожній примсі слабої. (Л. Яновська)
  • Її нетерплячка розбирає, як не зразу вгадують її бажання, її вередливі примхи. (Панас Мирний)
  • [Люба:] Дружба не таке почуття, що може розвіятись з доброго дива, з чиєїсь примхи. (І. Микитенко)
  • Колись поміщик феодал Потоцький даровими кріпаками вергав оці камінні брили, догоджаючи примхам молодої дружини Софії. (Іван Ле)
  • * Образно. – Пан Бжеський теж постраждав від примх фортуни в тому поході. (З. Тулуб)
  • Не можу я забути того плачу наймитських дітей, що на їх очах, через примху Вейделіха, розтягали [поліцаї] землянки. (Мирослав Ірчан)
  • [Коляндра:] Та хоч би Насправді був такий закон про світло! А то ж свавілля, примха воєводи, Щоб гроші брать. (І. Кочерга)
  • Де видано, де писано, щоб жінка жила нарізно від чоловіка? Я б її до стовпа на цілий місяць, як ту [того] собаку, прив'язала... щодня сирицею маніжила... Я б з неї вибила міські примхи! (Панас Мирний)
  • – В тім-то й справа, що я – власниця будинку, від якого теж відмовилась. Але це моя персональна примха. (М. Руденко)
тільки мн. Надмірність у розвагах, у предметах розкоші. Приклади
  • – Про мене, їдь, – сказав Паляник до Василини, – тільки заробляй гроші не на свої дівоцькі примхи, а на оплату податів. (І. Нечуй-Левицький)
  • Іноді їй здавалося, що син виріс егоїстом, себелюбцем. Не відмовляв собі в примхах. (П. Дорошко)
Предмет або деталь, що не має практичного значення й служить для прикрашання. Приклади
  • Примх, іграшок і розкошей З-за кордону не везли; Не шпурляли дурно грошей, – Та в кого вони й були? (Я. Щоголів)
  • Той – до простої одежі звик, а другий – шовкову вподобав, та ще з усякими й примхами. (Панас Мирний)
  • – О! Чай та сахар [цукор] – зайві примхи задля наймички, – відповіла пані. (Л. Яновська)
Властива кому-небудь незвичайна особливість у поведінці, характері, у звичаях і т. ін. Приклади
  • Жінка ще не стара і багатого, і чесного роду; не чути було за нею ніякої примхи. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Щира мусульманка, яка знала страх божий, вихована у давніх звичаях та забобонах, вона не могла вибачить чоловікові гяурських примх, вважала його мало не зрадником. (М. Коцюбинський)
  • – Моя стара та вдалася дуже богомільна, .. любить, щоб про неї казали: “Он як Андріїха – баба, так от богомільна...” І як хто взнав уже оцю її примху, то знай тільки грай отакої, так вона й сорочку останню скине та віддасть. (Г. Хоткевич)
  • * Образно. Свирид Яковлечич присідає над слідом і впевнюється, що, справді, пересунута шина залишила свої примхи на відтиску. (М. Стельмах)
перев. мн., перен. Певні вимоги щодо умов життя та певні уподобання тварини. Приклади
  • Уляна посперечалася з старшим зоотехніком, який зауважив їй, що вона надто зважає на примхи закріплених за нею тварин. (О. Копиленко)
  • Свинарка пильно стежить, щоб свиноматки поїдали всі корми, вона знає примхи кожної і відповідно змінює раціон. (з наук. літ.)
  • – Кожне дерево має свій характер, свої примхи... (М. Чабанівський)
  • Знати примхи автомобіля.
перев. мн., перен. Особливості вияву чого-небудь, несподівані відхилення в чомусь. Приклади
  • Адже й весна – це неспокійний час Із грозами, дощами та вітрами, Із примхами та змінами щодня, Що серце хлібороба і поета Хвилюють, а то й мучать. (М. Рильський)
  • Художник у душі [Багрич], милувався безліччю кольорів, якими, обарвлювався краєвид, залежно від примх погоди. (Л. Дмитерко)
  • Красивий, спритний і хтивий лакуза за ревну службу був пожалуваний самою царицею патентом на чин сухопутного прапорщика. Тоді ж Стадницький, розуміючи примхи настрою і часу, вдарив чолом цариці на дворянство. (М. Стельмах)
  • Примхи моди.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.