ПРИКЛИКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПРИКЛИКА́ТИ
Запрошувати кудись або вимагати з'явитися.
Приклади
- Відправив [князь Ярослав] певних людей до варягів, прикликаючи до себе на службу найславнішого з них – Еймунда. (П. Загребельний)
- Відміна [прізвище] прикликує часом стару від млинка до комірки. (С. Ковалів)
- Братові минуло десять літ весною, і все налагодилося так, щоб восени відвезти нас у губерню, а тут я візьми та й занедужай. Прикликали лікаря. (Панас Мирний)
- – Якби мені прикликати сюди Лавріна, я б до смерті не вернулася в Семигори, – згодом сказала Мелашка. (І. Нечуй-Левицький)
- – Дівчино! – прикликає мене сестра Меланія. – Ходи лишень ближче, – як на ім'я? (Марко Вовчок)
- Зачали співати тенори й баси, лиш сопрано і альтів не чути. Тому Болотневич мусив .. махати руками, щоби прикликати здивовані дівчатка, бо вони самі не догадались умішатися до співу. (Л. Мартович)
- Не могла [віла] здобутися на слово, тільки ледве здобулась на посвист, щоб коня прикликати до себе. (Леся Українка)
- Шмідель прикликав пси знадвору, замкнув двері. (С. Ковалів)
- Там соловейко гніздо звив. Всю нічку не спав та все щебетав, Собі солов'їху прикликав. (з народної пісні)
- Вона здіймала руки до неба, завмирала в благаючій позі і з вірою в чудо прикликала до себе потіху. (М. Коцюбинський)
- Проклинаючи війну і не бачачи сил, здатних побудувати світ на основі добра і справедливості, Чаренц [у своїй поемі “Атілла”] прикликає демонічні сили, щоб вони знищили зло. (з наук. літ.)
перен., розм.
Викликати якийсь стан, вияв чого-небудь.
Приклади
- – Краще дістань пляшку вчорашнього, бо нема чим апетит прикликати. (М. Ю. Тарновський)
- Марно силкуючись відігнати моторошний образ і прикликати сон, Сахно загорнулася в холодні тканини вигідної постелі. (Ю. Смолич)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПРИКЛИ́КАТИ
Див. приклика́ти.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.