ПРИКЛАДАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИКЛАДА́ТИ

Приставляти що-небудь впритул до чогось; притуляти. Приклади
  • Журба .. прикладає бінокль до очей, бачить її, бачить біля плеча характерну родимку. (Г. Епік)
  • Поруч із великою діркою він продрав ще одну маленьку й приклав до неї око. (П. Панч)
  • Їй було душно, .. і вона прикладала руку до шибки, щоб, нахолодивши, приложити до лиця. (Панас Мирний)
  • – Я його вилікую. Треба компрес на голову. До п'ят землі прикласти. (О. Донченко)
  • Гошка тепер лежав на персидському м'якому диванчику і прикладав до голови горілчані компреси. (Григорій Тютюнник)
  • Прикладати п'явки.
  • Не лише пан, пані і всі слуги позасипляли, як би їм хто каменем голову приклав, але навіть пси та й сторожа .. запала у глибокий сон. (Н. Кобринська)
Кладучи, додавати що-небудь до чогось. Приклади
  • От маю Вас просити .. відіслати Гладиловичеві осю картку віршів, що тута прикладаю. (Леся Українка)
  • Семениха сидить на скорчених під себе ногах і прикладає до ватри трісок. (Марко Черемшина)
  • – Мій Семен хазяйновитий, – сказав старий і забрав з тарілки удовині гроші, приклав свої, кинув у капшук і оддав до рук Семенові. (І. Нечуй-Левицький)
  • Вони разом написали листа, приклали до нього плівку з відбитком готового шва і всі дані про зварювання. (В. Собко)
  • Не раз, було, до деяких пісень прикладає Ганна слова про своє горе. (І. Нечуй-Левицький)
  • * Образно. Настя грала і серця прикладала до гри, бо то ж він сам просив її грати. (Леся Українка)
у чому, до чого. Застосовувати що-небудь, виконуючи або здійснюючи щось. Приклади
  • – Що ж тепер робити. думаєте? .. – Не знаю й що. – Як! – знання свої в житті прикладайте. (А. Тесленко)
  • Уявляю собі, як трудно такому видавцеві або редакторові, напр., альманаху – прикласти той принцип до діла. (М. Коцюбинський)
  • Прийшовши на завод, вони хочуть прикласти їх [нові методи] до всього, на що потрапляв їх погляд. (Ю. Шовкопляс)
  • – Ви подивіться – он у мене лежать книжки і плани. Скільки хитрощів і вміння треба було мені прикласти, щоб зібрати їх усіх докупи! (Ю. Яновський)
Знаходячи відповідність, пристосовувати що-небудь до когось, чогось. Приклади
  • “Моя жінка вільна розпоряджувати своїм часом, як хоче”, – говорив він бувало і широко прикладав се правило до самого себе. (Леся Українка)
  • Слово “безсмертя”, яке ми частенько прикладаємо до тих чи інших явищ мистецтва, – звичайно, лише умовність. (М. Рильський)
  • По відношенню до давніх російських пам'яток критерій “літературності”, який застосовується до явищ нової літератури, далеко не завжди можна прикласти. (з наук. літ.)
  • Не про все в сьогоднішній газеті вичитаєш. А коли і вичитаєш або почуєш підходяще, то ще треба до свого, сільського, прикласти. (С. Журахович)
  • [Марина:] Якось непристойно: Никодим з двору і я з двору. Та ще той Франц там, щоб не подумали, що я за ним, і так його до мене справді прикладають. (І. Карпенко-Карий)
  • Такий неймовірний чоловік у мене, що до всякого мене прикладає. (Сл. Б. Грінченка)
також без дод., діал. Говорити що-небудь доречне в певній ситуації примовками, приказками і т. ін. Приклади
  • [Горпина:] Та й уміє ж [Гострохвостий] тобі прикласти й приказати – незгірше, як наша Єфросина. Ще й недавно познайомились з Єфросиною, а вже перейняли од неї язичка... (І. Нечуй-Левицький)
  • Дитина кричить у колисці, а вона собі по коморі тужить та прикладає. (Ганна Барвінок)
  • “Невисока [дівчина], – каже [Хведір], – худощока, на п'яті більмо, зашморгом дивиться, навзаводи сміється, ноги – хоч палі бий, на шиї хоч обіддя гни”, – так як почне, як почне прикладати такого, що й написати вже не можна, то так і покотишся з реготу. (Г. Хоткевич)
  • [Іван:] От добре моєму побратимові Семенові, що йому й на думку не спада женитись! [Семен:] От чортів парубок, яке приклав! (М. Кропивницький)
  • “Рудий шершень! Зизоока звірюка! Голомоза мацапура!” Звісно, жінка, то вже до ладу прикладе... (Марко Вовчок)
  • – Хоч я, по-вашому, й дура, хоч яке хочете ще ймення прикладайте, я не озьму [візьму гроші]. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Пилипко її справді втішив. Не було тих любих назвів [назв], щоб вона йому не прикладала. (Панас Мирний)
  • Її чоловік .. любив прикладати смішні прізвища сусідам. (І. Нечуй-Левицький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.