ПРИБІЧНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРИБІ́ЧНИК

Той, хто підтримує, захищає кого-, що-небудь, поділяє чиїсь погляди і т. ін.; послідовник, прихильник. Приклади

Я ваш добродій і прибічник, Даю всі вольності. (В. Самійленко)
Кореспонденти, недавні прибічники, .. з обуренням ганьбили зрадника. (І. Франко)
Природний поділ на прибічників Наливайка й Лободи почався серед старшин. (Іван Ле)
Є. П. Гребінка виділяється серед українських байкарів першої половини XIX ст. як найбільш яскравий прибічник школи Крилова. (з наук. літ.)
Ех, дівчино люба, хороша! Поткнись до тебе тепер. Що тепер твій батько, темний прибічник багатирський, заспіває йому? .. “Острожник”, скаже. (А. Тесленко)
Земський верховода прибічникам своїм щедро роздавав милостиві дари. (О. Ковінька)
Пан староста із своїми прибічниками і челядинцями хитрощами і силою викрав красуню Тетяну Бондарівну з дому батька. (з мемуарної літ.)

заст. Наближена, довірена особа.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.