ПРИБИВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, що і без дод. Прикріплювати (звичайно цвяхами) до чогось. Приклади

[Ганна:] Кажуть, що якось Самрось вернувся п'яний додому, роздяг тебе до сорочки, а косу забив кілком у лаву, та як почав тебе катувати? .. [Зінька:] І косу прибивав, і до стовпа налигачем прив'язував... (М. Кропивницький)
Подерся [Мишко] до верхнього порталу прибивати дріт. (І. Микитенко)
Двері од пекарні забив я старою .. ковдрою та заставив кошиком, на стінку прибив килимок. (М. Коцюбинський)
Михась із стіни зірвав стару панську назву й лаштувався прибити нову. (С. Чорнобривець)
[Марція:] Знічев'я навіть згодилась дивитись на те видовисько, як розпинали якихсь там трьох злочинців .. Хоч, правда, я спізнилася на те, як саме до хрестів їх прибивали. (Леся Українка)
О, нехай би прийшов хто-небудь і розказав, пояснив! Або прибив би на хресті, рвав тіло, палив свічами. (Г. Хоткевич)
Зарили [відьму] ниць у яму, прибили осиковим кілком та зверху і заплішили, щоб ще не скочила. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Гей, де мій спис? Приб'ю тебе до мура, єхидно клята!.. (Леся Українка)
* Образно. Погляд молодого чоловіка мішав його і прибивав до місця. (Н. Кобринська)

що. Ударяючи чим-небудь, притискати, спресовувати щось. Приклади

Землю на кагаті розрівнюють і прибивають лопатою, щоб не було западин. (з наук. літ.)
Коли закінчив [Матвій], ще раз оглянув збоку, прибив злегка покрівлю граблями. (І. Цюпа)
Весняний дощ прибиває куряву. (М. Стельмах)
Залишилось від копиці трохи сіна, яке прибили дощі. (П. Панч)
* Образно. Тягота, здавалося, так прибивала його до землі, що він не в силі був іти далі. (А. Турчинська)
Як зашумлять вітри на тебе [гай] холодні – обнесуть вони, обшматують красу твою, розвіють битими шляхами, а дощами приб'є її до сирої земельки... (С. Васильченко)
[Жандарм:] І ви, пане начальнику, будьте ласкаві за хвильку там [до канцелярії] надійти. Приб'єте мені печать на книжку. (І. Франко)
– Списки понаписували, а печатку прибити забули? (О. Гончар)

кого, що і без прям. дод. Своєю силою, течією приганяти, приносити до якого-небудь місця (про воду, вітер і т. ін.). Приклади

Вітер свище, хвиля грає, В берег рибу прибиває. (Л. Первомайський)
Три чайки, слава Богу, Отамана курінного, Сироти Степана молодого, Синє море не втопило, А в турецьку землю .. прибило. (Т. Шевченко)
Зупиниться [потік], стане криничкою, оглянеться, очиститься, кожну трісочку приб'є до належного місця. (Г. Хоткевич)
* Образно. Заспівай, .. Щоб любов, навіки серцю мила, Простягала пагінки рясні, Щоб тебе, мов ластівку, прибила До моєї бурі навесні. (А. Малишко)
Їй привиджується тепер її давнє – її доля, її гірка доля, що гонила по білому світу, поти не прибила до Мар'янівки... (Панас Мирний)
Катря схопилася; мати устала, усіх як хвилею прибило до Чайчихи. (Марко Вовчок)
Незабаром Данька прибило, мов хвилею, до нерухомого, застиглого в напрузі гурту чоловіків. (О. Гончар)
Туман на озері білими хвилями прибиває до чорних хащів. (Леся Українка)
[Кассандра:] Кров хвилею потужною приб'є до серця, і німіє серце й слово. (Леся Українка)

кого, що, перен., розм. Викликати у кого-небудь пригніченість, приголомшувати когось. Приклади

Панас оповідає, дивлячись у землю. Інші стоять, і жах прибиває їх. (Ю. Яновський)
Лікар думав, що подав добру і дотепну раду, тим часом він тільки гірше прибив Романа. (О. Маковей)
Несподівана поява Матвія прибила його. (Мирослав Ірчан)
Ще єсть поличка зовсім особлива: .. Там і гачки, і блешні, і удки, – Рибальських душ німі товаришки. Полице люба, скромна, як у житі Волошки сині, росами обмиті, – Ти втіхи і розради джерело Для душ, котрі прибило людське зло. (М. Рильський)
Навіть тяжка і неприємна службова робота не змогла ще прибити того настрою і бадьорості. (М. Коцюбинський)

тільки док., кого, розм. Покалічити або вбити кого-небудь, причавивши, вдаривши і т. ін. Приклади

Як не прибив хто, то забігло [порося] безвісти. (С. Васильченко)
Він гнав у тил .. худобу, бомба влучила в стадо і разом з биками прибила й гуртоправа. (П. Панч)
[Єфрем:] Зо мною, бач, вийшла така оказія, що поїзд на поїзд наскочив: поламано два вагони, кондуктора прибило, кочегара обварило... (М. Кропивницький)
З місяць тому трапилася халепа з чоловіком. Возили дерево з лісу, і прибило його березою. (І. Цюпа)

перев. док., кого, що, розм. Пошкодити що-небудь (звичайно про мороз); приморозити. Приклади

Вночі перший осінній заморозок прибив під вікном айстри. (В. Земляк)
* Образно. Не осиплються тихо ті квіти, не настане життя в них нове, ні, ударить мороз до схід сонця і приб'є поривання живе. (Леся Українка)
Таланти Корнія Івановича не розвинулись: так застигають в розвитку своєму ранні квіти, що їх прибило жорстоким приморозком. (І. Волошин)
Прибила волос сивина. (М. Рильський)
Роки прибили його сивиною, але Журба бадьорий і молодий ще. (Г. Епік)

ПРИБИВА́ТИ