ПОШКОДЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОШКО́ДЖУВАТИ

що. Виводити що-небудь з ладу; псувати, руйнувати. Приклади
  • Горох слід висівати якнайдалі від посівів багаторічних бобових трав, бо його можуть пошкоджувати спільні шкідники. (з наук. літ.)
  • При зниженні знову прийшов [льотчик] до тями, посадив літака, навіть не пошкодив. (О. Гончар)
  • Він і зараз не знав, чи то його кулі пошкодили управління літакові, чи злоба занизько кинула фашиста до землі. (Ю. Мушкетик)
  • Тільки надвечір розійшлися з княжих теремів новгородські гості, бояри київські й воєводи .. Всі були цілі, здорові і ніхто з них не пошкодив ні свого, ні чужого тіла. (С. Скляренко)
  • Він зірвався цієї ночі по камінню в якийсь крутояр і пошкодив ногу. (О. Гончар)
  • Саме шмаття лишилось на льотчикові від його бриджів та від чобіт... А найгірше, що руку пошкодило. (О. Гончар)
тільки док., кому, чому. Своїми діями, вчинками зробити прикрість людині або завадити якій-небудь справі. Приклади
  • [Люцій:] Я не хотів пошкодити Руфіну, бо кожен сам про себе хай свідкує. (Леся Українка)
  • Зовсім не попереджена Неля може більш пошкодити справі, ніж допомогти. (Ірина Вільде)
  • Коли б я думав, що подоріж пошкодить Вашому здоров'ю, я не важився б намовляти Вас пускатись в дорогу. (М. Коцюбинський)
  • Дощ ілляв, як з відра. Бігла б і мокрою, але боялася, що перестудиться сильно і то пошкодить дитині. (Г. Хоткевич)
  • Правитель королівської канцелярії знав так само, що відсутність орди не може пошкодити здійсненню намірів Потоцького. (Н. Рибак)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.