ПОЧИНАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОЧИНА́ТИ

що і без дод., також з інфін. Приступати до якої-небудь дії, братися за якусь справу. Приклади
  • Улянка ще тільки починала ту боротьбу, з якої Дарка вже виходила з перемогою. (Леся Українка)
  • Знайома Йосифова мелодія виходить над усе, та ось він і сам починає цнотливий танок. (Ю. Яновський)
  • – Завтра сіємо на Зеленому клину. Посівматеріали я дістав. Роботу починайте рано... (Григорій Тютюнник)
  • – Треба починати! – як пакіл у землю вбив Прокіп. (А. Головко)
  • – Коли б, Левку, я з тобою пішов до Тетяни – уже давно б твоє весілля відгуляли... Ну, починай скоріше, не морозь усіх. (М. Стельмах)
  • Боярин тим часом починав собі все згорда, все похвалявся княжою ласкою. (І. Франко)
  • Один із них [співців] легенько Струни срібнії торкає, Усміхається лукаво І такої починає: “Був собі одважний лицар”. (Леся Українка)
  • – Я оце сиджу, – почала Хима, – та й думаю, що в нас борошно минулося... (М. Коцюбинський)
  • Потім той [голос] знову почав, а Яресько йому знов відповів – дзвінко, задерикувато, голосисто! – так і перестрілювались вони піснею через річку, через ліс, аж доки той і не замовк. (О. Гончар)
з інфін. Виявляти перші ознаки якоїсь дії, певного стану, явища. Приклади
  • Справа починала бути поганою. Остап знемігся і зовсім розхворівся; його палила гарячка. (М. Коцюбинський)
  • Іллєвський дивився на збуджену Лялю, і темні очі його починали сяяти. (О. Гончар)
  • Йому все починає віритись, що справді якогось дня за частоколом верб підійметься з води його земля і він на ній житечко посіє, і городину посадить. (М. Стельмах)
  • Я прокинулась, а надворі тільки що почало на світ благословиться. (І. Нечуй-Левицький)
  • На другий день, тільки почало розвиднюватись, Соломія була вже на березі. (М. Коцюбинський)
що і без прям. дод. Братися за що-небудь у першу чергу, займатися кимсь, чимсь насамперед. Приклади
  • – Ти й сама у нас, як Дон-Кіхот! – Що він має на увазі? Що довга вона та худа, як лицар печального образу? Чи вважає, що самостійне життя своє вона починає боротьбою з вітряками? (О. Гончар)
  • – Починайте з мого двора, – звелів Денис. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Зараз вона ладна була накинутись на всіх насмішників, приголомшити їх жіночими прокльонами, але краще починати з чоловіка. (М. Стельмах)
  • [Прісцілла:] Не одна з нас від того починала, що ти радиш, але служити двом богам не можна, а надто в ті часи. (Леся Українка)
що. Походити від кого-, чого-небудь. Приклади
  • Але [панотець] зразу ж отямлюється: де ж таки видано співати божественне перед цим англійським богохульником, який від мавпи починає людський рід. (М. Стельмах)
що. Приступати до використання чого-небудь. Приклади
  • Починати новий зошит.
що. Засновувати або закладати що-небудь. Приклади
  • Самі починаємо справу на позичені гроші. (М. Коцюбинський)
  • – Я [Мічурін] почав сад на пустирі, шукаючи нових шляхів створення нових плодів для Росії. (О. Довженко)
що, розм. Набувати певного віку. Приклади
  • Настя вже шістнадцятий рочок починає. (Марко Вовчок)
  • Семен починав уже двадцятий рік, коли старий помер, лишивши ґрунт – шість шнурів – синам. (М. Коцюбинський)
  • Прім Антоній пройшов без турботи свій шлях многоденний – Сімдесят років прожив, восьмий десяток почав. (М. Зеров)
що. Приступати до здійснення чого-небудь. Приклади
  • Він знає, що починає. (Номис)
  • Не добре, кажуть, починає на сій Україні Тетеря, а за Дніпром чиниться щось іще гірше. (П. Куліш)
  • Самому чудно. А де ж дітись? Що діяти, і що почать? (Т. Шевченко)
  • Без війська, без слави зостався Роберт... Що ж має тепер він почати? (Леся Українка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.