ПОТІШАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОТІША́ТИ

Розважати, веселити кого-небудь своєю поведінкою, діями, виглядом і т. ін. Приклади
  • Наче справжнії музики, Грають Півні та Індики, Деренчить Гусак. А Будяк всіх потішає, Підморгне і промовляє: “Оттак, квіти, так!..”. (Л. Глібов)
  • Два дебелі молодці з гамором увійшли до кімнати .. Оберст розвалькувато підійшов до солдатів, які, мабуть, просто потішали його. Добродушно ляснув одного з них по плечу. (Ю. Бедзик)
  • Дітей, що за ним так, як сарана, біжать, заставляє [чоловік] танцювати, а їм за те жменями .. горішки сипле... От той чоловік, потішивши дітей, скомандував: “Марш, музика, дальш!”. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Приносити задоволення, радість кому-небудь; тішити. Приклади
  • Одно потішало Дарку на панській роботі, що там вона частенько могла бачитися з панною. (Леся Українка)
  • Частіше мене засмучують звістки од Вас, а на цей раз дещо й потішило. (М. Коцюбинський)
  • Сидячи перед нареченою ватажка й козацького гетьмана, відшукав він для неї запашні й барвисті слова, щоб потішити жіноче закохане серце. (З. Тулуб)
  • Вулиці квітковими ароматами душу потішають. (І. Волошин)
Заспокоювати кого-небудь, зменшувати чийсь неспокій, хвилювання. Приклади
  • – Але бійся бога, Гаво, що ж ми будемо робити? – Ни [ні], бог ласкав, і ви не згинете, – всміхаючись, потішав Гава. (І. Франко)
  • Василина усе потішає Давида, що після її смерті ґрунт перейде Давидові. (М. Стельмах)
  • Можна себе потішити, як той бубон на весіллі: “ще побачим, як там буде!”. (Леся Українка)
  • Не було їм ні радості ніякої в житті, ні втіхи. Хіба що Остап потішить коли: – Нічого, виб'ємось у люди – легше стане. (А. Головко)
  • – Марино! Годі, не плач... Може, воно й краще, що господь її [матір] прийняв... Не плач! – потішав п'яний Федір свою дочку. (Панас Мирний)
  • Поклали бійці товариша на мерзлу землю перед матір'ю край самої ями. Що сказати матері? Як пояснити? Чим потішити? (О. Довженко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.