ПОТВОРНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОТВО́РНИЙ

Який має дуже непривабливе, негарне обличчя, непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо; протилежне вродливий. Приклади
  • Іззаду Тягнирядно – незграбний і якийсь потворний: ідучи в проході, він то підморгував дурнувато не знати кому в натовпі, то роблено байдуже спльовував крізь зуби, а врешті спинився, уперся, як віл, і мусили вести до підводи силою, а він бився в руках і хрипло рикав огидну лайку. (А. Головко)
  • І зараз ніхто Каргата красунем не назвав би, але він зовсім не такий потворний, яким здавався ще вдень... (Ю. Шовкопляс)
  • Перед Сахно стояла істота ще потворніша, ніж це їй видавалося раніше. (Ю. Смолич)
  • І... свят, свят, свят! .. Якісь потворні люди! – Не люди, ні! – песиголовців рій Кімнату виповнив. (М. Рильський)
  • Ой, які страшні, які потворні були ці діти, бо росли без сонця, без свіжого повітря. (О. Іваненко)
  • * Образно. Понівечені устої зруйнованих вибухами дніпровських мостів підносились над повіддю потворними голими кістяками. (О. Довженко)
перен. Який є порушенням загальнолюдських моральних принципів, норм громадської поведінки тощо. Приклади
  • Чи є у нас, в нашій дійсності, негативні, іноді й потворні явища? Є. (М. Рильський)
  • [Овчаренко:] Не буде таких потворних рис минулого, як ревнощі, заздрість, скнарість, зиск... (О. Корнійчук)
  • Ми бачили Освенцім. І тому не мовчазність, не похмурий вигляд учителя дивували нас, а те, як змогла ця квола людина пройти крізь тисячі смертей тієї потворним розумом садиста винайденої катівні. (С. Журахович)
  • [Ромодан:] Чи не здається вам, що коли людина занадто схиляється перед авторитетами, це зв'язує її волю, навіть породжує боягузтво та потворне чинопочитання. (О. Корнійчук)
  • Ми повинні не тільки мріяти про чудову будучину, а й боротись за неї. Щодня, щогодини примножувати матеріальні багатства нашої Вітчизни, вимітати все старе, огидне, потворне з нашого буття. (з газ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.