ПОСУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що. Переміщати, не відриваючи від поверхні. Приклади

– Та їжте ж усі! Хіба я бороню, чи що? – надувшись, обзивалась невістка, посуваючи з серцем миску ближче до Горпини. (Грицько Григоренко)
[Калеб (посуває Годвінсону біблію ближче):] Одкрий святую книгу, нехай вона порадить, що робити. (Леся Українка)
– Сідайте, отче дияконе! – просив о. Артемій гостя, посунувши крісло і показуючи на його рукою. (І. Нечуй-Левицький)
Готово! Парус розпустили, Посунули по синій хвилі Помеж кугою в С(ир)-Д (ар'ю) Байдару та баркас чималий. (Т. Шевченко)
Мокрина сіла на човні, вхопила весло, одіпхнула ним полеглий очерет і посунула вперед свого човна. (І. Нечуй-Левицький)
Я напружив усі сили, щоб вилізти спиною на край криги, але течія хутко посунула мене вбік і кам'яним тягарем потягла вниз. (Олесь Досвітній)
Шестірний призро глянув на Жука і, посунувши руки в кишені, заходив по хаті. (Панас Мирний)
– Моя [Мічуріна] стихія – північ. Холод. Плодоносний світ я посуваю на північ. А це – головне. (О. Довженко)

розм. Йти, пересуватися нешвидко, поволі; сунути. Приклади

А ведмідь наче хазяїн посува, оглядає, де кращий вулій, солодший мед. (Марко Вовчок)
Видно було, що між трьома панами замішався піп. Тихо вони посували уперед; жарти та регіт не сходили з язиків. (Панас Мирний)
[Хвилимон:] Старшина одвернувся від нього і одійшов, а за старшиною і писар посунув... (М. Кропивницький)
Балабуха, ледве соваючи ногами, посунув до хати. (І. Нечуй-Левицький)
До господи Мартинчуків посунули люди. Власне, не побігли, не пішли, а посунули повагом, щоб і самого себе не осмішити передчасним поспіхом і Петра не образити нетерпеливою цікавістю. (Ірина Вільде)
Судді і коронний гетьман теж посунули у двір подивитись, як четвертуватимуть живу людину. (В. Гжицький)
Стару матір [Кармелеву] вели люди, молода жінка несла дочку плачучу, купа уся посувала, жалкуючи, судячи та радячи... (Марко Вовчок)
Ой, скажи ж, скажи мені, вітре, які то по снігах пробігають дзвони? .. Чи то плачуть по батькові діти?!. Чи ворожі посувають колони?!. Ой, скажи ж, скажи мені, вітре!.. (В. Сосюра)
Як тільки вдарили в дзвін, люде так і посунули до церкви цілим натовпом, неначе на великдень. (І. Нечуй-Левицький)
В першій половині XIII століття посунули на неї [Русь] монгольські орди. (О. Довженко)

тільки док. Почати повільно їхати, плисти і т. ін.; рушити з місця. Приклади

Нарешті над широкими водами розлігся бархатистий гудок, і пароплав посунув між дикими берегами, вкритими густим лісом. (П. Панч)
Обози, вирвавшись на шляхи, посунули до висоти і вже не звертали назад, а стали попід нею величезним гомінким табором. (О. Гончар)
Річка тим часом робила своє. Спершу поволі, мовби знехотя, посунула крига, дедалі дужче, навальніше. (О. Гончар)
Подихнув вітер, і з заходу низько посунули важкі хмари. (О. Ільченко)
Восени в гори посунули тумани з мрякою та дощами. (С. Чорнобривець)
Посунули дні, безперервно у мене гуло в вухах, як од хініну. (Ю. Яновський)

перев. у сполуч. зі сл. вперед, що, перен. Сприяти розвиткові чого-небудь. Приклади

Селяни-хлібороби, чабани, батраки, ремісники й слуги, що про них широко розповідається в “Давиді Сасунському”, – ось хто посував історію і перебудовував життя своєї країни по-новому. (П. Тичина)
Ібсен писав, розглядаючи одну конкретну п'єсу “Обитель Гундри”. Вона “не посунула вперед нашу національну драматичну літературу ні на крок”. (із журн.)

тільки док. Не втримавшись де-небудь, почати зсуватися вниз по похилій площині. Приклади

Розбиваючись у невеличкі шматочки, посунула вона [грудка глини] з гори, гудючи і підскакуючи. (Панас Мирний)

ПОСУВА́ТИ