ПОСТЯГАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОСТЯГА́ТИ

Стягнувши, зав'язати щільніше багато чого-небудь (також про багатьох). Приклади
  • [Настя, Тетеря, Панас, потім і Байда:] Зажурилась Україна, що ніде прожити; Витоптала орда кіньми маленькії діти. Ой маленьких витоптала, великих забрала; Назад руки постягала, аж у Крим погнала. (І. Нечуй-Левицький)
Тягнучи, зібрати докупи, в одному місці багато чогось. Приклади
  • – На цій [ділянці], поки постягаєш дерево до стосу – скільки часу прогайнуєш. (М. Стельмах)
  • Багатство міське некрутів здивувало... “Все, що було на селах найкращого, мабуть, постягали сюди [у місто]”. (Панас Мирний)
  • – Що ж ти, сину, думаєш чинити? – спитав Шрам. – А що ж! Їхати до Переяслава, постягати до обозу підручнії мені полки да й стояти хоть проти цілого світу! (П. Куліш)
  • Через кілька днів їх [танки] постягують зі степу в Каховку. (О. Гончар)
Тягнучи, зняти, забрати з якоїсь поверхні все або багато чого-небудь. Приклади
  • Згадала [Марта], що у дворі треба сховати від дощу зерно, що сушиться, а в садку постягати полотно, що білиться. (Марко Вовчок)
  • Ястшембський насилу постягав з їх оксамитові на лисах чоботи. (І. Нечуй-Левицький)
  • Другого дня вранці Серичак і Рахівський, пострижені й поголені, в чоботях, що їх постягали з побитих вояків під Стогом, .. рушили на доли. (В. Гжицький)
Силою примусити всіх або багатьох злізти з чого-небудь, звідкись, зійти додолу, на землю. Приклади
  • – Збіглися люди, постягали тих з коней, зв'язали і повели на зборню. (М. Коцюбинський)
Примусити багатьох сплатити борги.
перен., розм. Покрасти все або багато чого-небудь. Приклади
  • – Ти, сякий-такий сину! чи давно ж ти постягав у мене з жердки вінки цибулі. (І. Нечуй-Левицький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.