ПОСМІШКУ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПО́СМІШКА

Особливий вираз обличчя (губ, очей), що відбиває глузування, кепкування, іронічне ставлення до кого-, чого-небудь і т. ін. Приклади
  • В очах його промайнула іронічна посмішка. (В. Владко)
  • Літній крем'язень теше собі весло, скептична посмішка гуляє у нього під вусами. (О. Гончар)
  • Солуха, знічуючись від гадючої посмішки отця Миколая, налив йому келех. (М. Стельмах)
  • Йван похвалявся її побити за посмішку, вона ж йому сказала, що не винувата ні в чім. (Грицько Григоренко)
  • Він ніяких посмішок не стерпить.
Те саме, що у́смі́шка 1. Приклади
  • Весела посмішка ніколи не збігала з гарненького, задерикуватого обличчя дівчини. (Ю. Шовкопляс)
  • Віктор не міг приховати радості і весь зацвів у посмішці. (О. Копиленко)
  • * Образно. Маковей ледве впізнав в засушеній цій квітці перший паросток словацької весни, синю посмішку далекої Грінави. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.