ПОСКУБТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОСКУ́БТИ

Захоплюючи пальцями, посмикати злегка що-небудь, смикати якийсь час. Приклади

Хлоп'ята стояли без шапок, з низенько постриженими головами, з невеличкими оселедцями. Паничі запитали, що то, полапали рученятами, поскубли злегенька. (Панас Мирний)
– Хай летить, – і він посадив птицю на своїй витягнутій руці, зодягнутій у рукавицю, навіть поскуб за хвоста. (Є. Гуцало)
Василь кахикнув, поскуб свою ріденьку борідку, піднявся з лави. (А. Хижняк)
Була в мене дівчина паскудна, Вона ж мені ці кучері поскубла. (П. Чубинський)

Захоплюючи губами, зубами, рвати, скубти траву якийсь час (про тварин). Приклади

За півгодини віслючків було розвантажено, і вони залюбки полягали на зеленій ковдрі, щоб погріти на сонці свої миршаві спини, звільнені від вантажу, і одночасно поскубти м'якеньку травицю... (Олесь Досвітній)
Поляна була в такій глушині, що ніхто з людей сюди не заходив. Тільки прибіжить іноді з гущавини зайчик та поскубе зеленої травиці. (П. Козланюк)

Вищипати пір'я в забитої птиці; обскубти, обпатрати. Приклади

[Маруся:] Давайте, дівчата, поскубемо курей та зготуємо вечерю, а щоб не поснули, – заспіваємо. (М. Кропивницький)

розм. Покарати, надравши вуха, чуба. Приклади

[Горпина:] Глядіть лишень, бо я вас так поскубу за чуба! (І. Нечуй-Левицький)
Раз таки був і на пашу ножа крадькома зі столу взяв [Яшко]. Розгнівалась [хазяйка]. Поскубла вуха та все погрожувала прогнати. (А. Головко)
А байка всякого, хто прочитати схоче, І поскубе, і залоскоче. (Л. Боровиковський)
Як добре, .. що у тебе є мудрі наставники, твої друзі, твої старші керівники, які тебе і поскубти можуть, і підтримати, якщо спотикнешся, і приголубити, якщо того заслужиш. (М. Чабанівський)

перен., розм. Заподіяти якусь шкоду, завдати збитків кому-, чому-небудь. Приклади

Їм було навіть весело, що хтось поскуб трохи це останнє кубло монашок. (І. Микитенко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.