ПОСКЛАДАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОСКЛАДА́ТИ

Скласти в одне місце, в певному порядку все або багато чогось. Приклади

Вона .. поперекладала і поскладала симетрично ноти на столику. (І. Нечуй-Левицький)
Зняв [Пархім] свиту, розіслав, поскладував свій товар. (Г. Квітка-Основ'яненко)
На полі Антін вже повирубував, з корінням повикорчовував кущі ялівнику, позносив його і поскладав на купу. (С. Чорнобривець)
Недовго їй збиратись: поскладала у торбинку, що було, почепила на спину, паличку в руки, пішла. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Він мовчки повиносив з комори мішки, поскладав на віз, поки Соломія запрягала воли. (І. Нечуй-Левицький)
Під стіну Антон поскладав дерево, щоб воно не мокло на дощі. (С. Чорнобривець)
Він почав ходити за нею слідком. Де Настя – там і Гнат. Жнуть на лану пшеницю – він поносить та поскладає в полукіпки її снопи. (М. Коцюбинський)
Ось, як піду в жнива пшениці й жита жать, То часу марно, щоб, мовляв, не зваковать [звакувати], Скошу і свій горох, в копиці поскладаю. (П. Гулак-Артемовський)
А липень виклепає коси І поскладає в копи жито. (М. Стельмах)

Згорнути все або багато чого-небудь. Приклади

Розгорнула [Хима] і знов поскладала шмаття та одежу, що придбала собі на смерть... (М. Коцюбинський)
[Голос з-за дверей:] Дощ не перестав? [Жура:] Ще ні, але вщухає... Дехто вже поскладав парасолі. (І. Кочерга)
Батькуватись жінкам дуже зручно: вийдуть одна насупроти другої, стануть на різних берегах і, гарненько поскладавши на грудях руки, починають: “Чого це ти, Мотре, мою курку на Залужжі припинаєш? Хіба вона твоя, чи що?”. (Григорій Тютюнник)

Сполучаючи, з'єднуючи окремі частини, зробити, скомпонувати багато чого-небудь.

перен. Написати літературні або музичні твори, створити (вірші, пісні і т. ін.). Приклади

А що пісень на неї поскладали, так усюди вони пройшли: усе то про Галочку Таранцівну. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Козаки не дуже вдавались у любощі; знали сю неміч найбільш дівчата да молодиці; вони-то поскладали й оті пісні, оті ніжнії розмови козака з дівчиною або милого з милою, що слухаєш і не наслухаєшся. (П. Куліш)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.